Торік 32 тис. полтавців вийшли із профспілок. Два роки тому таких було понад 20 тис.

— Мені від тієї профспілки ні гаряче, ні холодно, — каже 42-річна полтавка Людмила Шевченко. Жінка працює в дитячому садку. Назву дошкільного закладу називати не хоче. — Щомісяця відраховують внесків до 10 гривень. Ніхто не питає, чи хочу платити. Із тих грошей тільки на Новий рік дадуть подарунок. Путівок я ніколи не отримувала від профкому, бо завжди вони діставалися блатним. Півроку тому написала заяву, щоб вийти з профспілки.

В обласній раді профспілок 317 тис. членів. У 1980-х було близько 800 тис. чоловік. За останній рік найбільше заяв на вихід написали працівники сільгосппідприємств — понад 20 тис. осіб.

— Наша біда — інвестори, які йдуть у сільське господарство, — зазначає голова обласної організації профспілки працівників аграрного комплексу 60-річний Петро Гармаш. — Вони проти профспілок, бо не хочуть мати опонента.

Є альтернативні профспілки — "Солідарність", "Правозахист". Останнє об"єднання сім років тому отримало фінансову підтримку із-за кордону й надавало всім безплатну юридичну допомогу. Нині жодна довідкова служба координат цих спілок не має.

За радянських часів профспілки займалися оздоровленням людей. На рік розподіляли до 25 тис. путівок. Нині їх дають 1700, розподіляє фонд соціального страхування.

— На 80 працюючих фонд дає одну путівку, — розказує голова об"єднаного профспілкового комітету "Миргородкурорт" Любов Іващук. — Раніше направляли на відпочинок, а тепер — тільки на лікування.

Жодна довідкова служба координат цих спілок не має

У профспілці кременчуцького заводу "АвтоКрАЗ" 6,5 тис. членів. Вона має власний оздоровчий комплекс у Криму. Торік за пільговою ціною продали 450 путівок.

Працівники об"єднуються за власною ініціативою, пояснюють в обласній раді профспілок.

— Члени профспілкових комітетів сплачують один відсоток від заробітної плати, — зауважує заступник голови Полтавської облпрофради Вадим Демиденко. — Люди думають: сплатили внесок — повинні щось отримати. Не розуміють, що профспілка захищає їх на роботі.

Усі потреби працівників записуються в колективний договір. Профспілка вимагає, аби його підписав керівник. За умовами цієї угоди, він має виплачувати заробітну платню не нижчу мінімальної — 525 грн. А також забезпечити гідні умови праці.

— А від себе профспілка надає, при потребі, матеріальну допомогу, організовує дозвілля, дитяче оздоровлення влітку. Зараз робимо ставку на правову допомогу. Захищаємо трудові інтереси своїх членів у суді, — веде далі Демиденко. — В облпрофраді цим займається столичний юрист Володимир Бут. Він надає безкоштовну юридичну допомогу. Однак приватні питання не вирішує.

Облпрофрада розташована в Полтаві на вул. Жовтневій, 37. Тел. 56 48 46.

— Ми вибиваємо правду під стінами Верховної Ради, — каже голова Полтавської міської спілки таксистів Микола Коваль. — Маємо своїх юристів.

Два роки тому домоглися, аби податок для таксистів зменшили зі 100 грн до 70.

За словами Коваля, профспілка з членських внесків оплачує лікарняні. На літо орендують в області базу відпочинку. Там таксисти відпочивають за пільговими цінами.

Мінімальна сума членських внесків — 20 грн щомісяця. В обласній спілці таксистів 500 осіб. 200 з них — полтавці.

У "Співдружності" 4 тисячі членів

Профспілка "Співдружність" об"єднує працівників недержавних установ.
— Ми єдині, хто дозволяє подвійне та потрійне членство, — каже голова "Співдружності" 57-річний Леонід Невпряга. — Ми не роздаємо матеріальну допомогу, а витрачаємо кошти на правовий захист наших членів.
У цій профспілці 4 тис. членів. Юридична допомога безплатна.
— Це стосується не лише робочих питань. Якщо в людини затопило стелю, вона може прийти до наших юристів, — пояснює Невпряга.
Адреса профспілки: Полтава, вул. Ляхова, 1. Тел.: 2 04 52, 2 09 07.

×