Україна фактично легалізувала законом про реінтеграцію Донбасу окупаційні адміністрації. І очевидно, наше керівництво готове сідати з ними за стіл переговорів. У світовій практиці такого ще не було.
Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів Олег Жданов, військовий експерт, полковник запасу.
За законом Україна більше не проводить АТО, а "вживає заходи щодо гарантування національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії". Що це змінить?
- Якщо брати реально в житті, то не зміниться нічого. Все залишиться так само. Якщо говорити з юридичної точки зору, то є дуже багато змін. Наприклад, в рамках АТО ще можна було якось пояснить застосування зброї. То зараз невідомо хто має віддавати наказ на ураження, якщо ми не визнали нікого ворогами і немає стану війни. Можна сказати, що наших військовослужбовців поставили в стан презумпції винуватості. Порядок використання зброї на Донбасі тепер треба прописувати окремим законом.
Визнали Росію агресором. Що це міняє на передовій? Що це міняє на міжнародному рівні щодо війни з Росією?
- Визнання Росії агресором, а території — окупованими має виключно декларативний характер. Немає способу агресії, немає дати початку агресії. Фактично це ніяк не вплине на стан справ на передовій. Якби ми юридично визнали факт військового конфлікту або війни, то автоматично в дію вступили б міжнародні демократичні договори щодо протидії країні-агресору. В законі жодного разу не вжито слово "війна". Це політична несамостійність наших керівників.
А на міжнародному рівні ми ще більше заплутали Захід. Якщо раніше вони не могли зрозуміти, що таке АТО, яку проводять військові сили в умовах мирного часу, то зараз заходи, для забезпечення національної безпеки з застосування ЗСУ це нонсенс.
Нам треба офіційно визнати наявність війни між Україною і Росією, або хоча б військового конфлікту. І розірвати договір про співпрацю, припинити дипломатичні стосунки. А в нас договір про дружбу з РФ досі діє і Росія там виступає як стратегічний партнер.
Виключили положення про Мінські домовленості. Що це означає, ми відмовляємося від них?
- Мінські домовленості — це просто дружні угоди. Це не юридичний документ. Їх статус досі не визначений. Наше керівництво прирівняло Мінські угоди до священної мантри, але це не надає їм юридичної сили. Вони підписані особисто Путіним і Порошенком. Те, що президент підписав цей договір, не означає, що його підписала Україна. Він не ратифікований Верховною Радою. Ми не відмовляємось від своїх ініціатив, що прописані там, але ми не зобов'язані включати їх в закон.
На що впливає те, що не прописані чіткі дати початку окупації?
- Ми не зможемо скористатися цим формулюванням в жодній юридичній інстанції. В міжнародних судах втрачаємо важливий аргумент проти Росії. Адже немає ні дати початку, ні способу агресії. Ми не зможемо довести, що Росія завдала нам шкоди окупацією. Ми не окреслили чітко кордонів її початку.
Я називаю це "закон про три стільці". Треба було нарешті хоча б спробувати назвати речі своїми іменами і виконати пропозиції наших західних партнерів. Адже Курт Волкер, спеціальний представник США у справах України казав, що у нас йде гаряча війна, а не АТО.
Другий стілець — це не образити Росію, яка, нагадую, досі є нашим партнером, аби її не почали вважати країною-агресором, забирати в неї право вето або членство в Раді безпеки ООН.
Третій, основний, як мені здається, - це посилення влади президента. Фактично президент зараз має право особистим рішенням застосовувати військові сили на всій території України без військового стану та дозволу від ВР. Це знищення демократичних прав і свобод. Крок до узурпації влади.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "План Путіна спрацював" - військовий експерт проаналізував закон про деокупацію
Які може мати наслідки те, що Крим згадується лише у відсильній нормі на інший закон?
- Незрозуміло, чому ми розділяємо територію України на різні регіони. Якщо ми говоримо про окупацію та країну-агресора, варто було б говорити про все відразу. Не включивши Крим в цей закон, ми фактично визнали його анексію Росією. Нас не зрозуміють на міжнародному рівні. Виглядає так, ніби з нашої мовчазної згоди Крим відходить під юрисдикцію Росії. За чотири роки ми навіть не спромоглися ввести окупаційний режим на півострові.
Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ визначається законопроектом як головний орган, яким керує Генштаб. До ухвалення закону головним органом був Антитерористичний центр, який координувала СБУ. Що зміниться на фронті?
- Це жодним чином не вплине на ситуацію на фронті. СБУ лише номінально раніше керувало Антитерористичним центром. Вони тільки давали дозвіл на провіз товарів та вантажу. Тепер це перейде в руки військових. Ми знову намагаємось винайти велосипед. У нас є Закон про оборону, який чітко регламентує норми, які вступають в силу при утвердженні військового стану. З них ми ввели майже все, окрім самого військового стану. Для військових частин нічого не зміниться, вони і раніше підпорядковувались ЗСУ. Тут інша проблема. Керівник Генштабу напряму підпорядковується президенту. І Порошенко тепер матиме змогу контролювати все постачання через лінію розмежування. Якщо ми говоримо про те, що там окупація, то ніяких торгових стосунків з цими територіями бути не може.
Як відповість Росія на цей закон?
- Те, що будуть голосні дипломатичні заяви ніхто не сумнівається. Але, на жаль, на практиці цей закон не завдає жодної шкоди РФ. З військової точки зору, не думаю, що буде суттєва ескалація. Скоро вибори президента в Росії. Путін хоче сформувати образ миротворця для всього світу. Це і обмін заручниками, і пропозиція віддати українську техніку, яка в Криму. Конфлікт як і був низькоінтенсивний, таким він і залишиться. Цим законом ми самі заморожуємо його ще більше. Заводимо в глухий кут можливе політичне вирішення.
Як відреагують наші західні партнери?
- Мені здається, вони негативно відреагують. Більше того, вони вже стомились від нас. Вже стільки було прямих і не прямих натяків на те, що треба визнати факт війни. Навіть в резолюції ООН про Крим написано, що незаконна анексія може бути трактована як військовий конфлікт, тому що вона проводилася за участі збройних сил РФ. Вони нам фактично задають питання: може ви нарешті визнаєте військовий конфлікт в Криму. Ми самі заводимо в глухий кут вирішення цих конфліктів.
Верховна Рада 18 січня прийняла у другому читанні законопроект про реінтеграцію Донбасу, в якому Росія вперше визнана агресором, а терористичні організації "ДНР" і "ЛНР" - окупаційними адміністрація РФ. Закон припиняє дію АТО. Натомість дії українських військових на Донбасі тепер називаються заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії. За фізичними та юридичними особами зберігається право власності на майно, у тому числі на нерухоме. Замість штабу АТО тепер з'явиться Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ. Він буде головним органом, якому будуть підпорядковані сили ЗСУ. В законі не розкрите питання Криму та Мінських домовленостей.
1 
8759
Коментарі