пʼятниця, 22 червня 2018 12:12

Закон про нацбезпеку може перетворити Україну на поліцейську державу - Олег Жданов

Закон про нацбезпеку може перетворити Україну на поліцейську державу - Олег Жданов
Після прийняття нового закону "Про національну безпеку" втрачають свою чинність три вже чинних: ЗУ "Про основи національної безпеки України" 2003 року, ЗУ "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави" 2003 року і ЗУ "Про організацію оборонного планування" 2005 року. Фото: Вголос

Новий закон "Про національну безпеку України" не в усіх аспектах вийшов вдалим. Про це в інтерв'ю Gazeta.ua сказав військовий експерт Олег Жданов.

Що змінює закон про нацбезпеку?

- З позитивних аспектів, цей закон вводить нові посади в Збройних силах України, які здійснюють управління військами. Наприклад, головнокомандувач ЗСУ, як у НАТО. Визначає принципи державної політики у сферах національної безпеки та оборони. У законі закріплене прагнення України до інтеграції в європейський політичний, економічний, безпековий та правовий простір. Набуття членства в ЄС та НАТО та розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами.

Закон змінює терміни стратегічного планування. Беремо за приклад стандарти НАТО. Таким чином стаємо ще ближчі до Альянсу. Тепер це не 12 років, а 3-5 і 7-10.

Національна гвардія тепер має поліцейські функції в мирний час. Тобто військове формування може діяти як правоохоронний орган. Перевіряти документи, затримувати когось. Це не нормально. Ми не поліцейська держава. Правоохоронці мають займатись своїми справами, а Нацгвардія - своїми.

Негатив також у тому, що закон не зовсім чітко прописує функціональність силових структур щодо особливого, надзвичайно і військового стану. Неконкретно сформований розділ повноважень та реалізація взаємодії між структурами. Погано й те, що так і не зняли гриф таємності з державних закупівель у сфері оборони, хоча про це давно вже говорять.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Луценко заявляє про змову коаліції і колишніх "регіоналів"

Як змінюються повноваження президента?

- Дуже розширюються. Він фактично може одноосібно оголошувати та припиняти війну. Самостійно призначати головнокомандувача, начальника Генерального штабу. Ці рішення йому не треба узгоджувати з Верховною Радою.

Раніше із прийняттям закону про реінтеграцію Донбасу президент отримав повноваження застосовувати збройні сили в будь-якій точці країни без оголошення військового стану. Він майже одноосібно управляє силовим блоком. Це дуже ризиковано. Така ситуація притаманніша поліцейським державам, де панує диктатура. А ми ж хочемо будувати демократію.

Які державні органи підпадають під юрисдикцію цього закону?

- Їх багато. Це Збройні сили, Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Нацгвардія, Нацполіція, Державна прикордонна служба, Державна міграційна служба, Державна служба з надзвичайних ситуацій, СБУ, Управління держохорони, Держслужба спецзв'язку та захисту інформації, Державна спеціальна служба транспорту. І це не повний список.

Чому не внесли правки в закон, аби позбавити СБУ функцій у сфері економіки та боротьби з корупцією?

- Є окремий закон про Службу безпеки України. Правки треба вносити туди. Економічний відділ зараз найбільший в СБУ. Їхня діяльність розповсюджується майже на всю сферу економіки в країні. Це треба обмежити. Служба безпеки України може займатися економічними злочинами. Але лише тими, що стосуються закордонних зв'язків. Внутрішніми економічними злочинами має займатися поліція, а не СБУ.

Як західні партнери оцінюють закон про нацбезпеку?

- Мали низку зауважень. Більшість стосувалися Міністерства оборони. Захід почав постачати Україні зброю. Вони хочуть бути впевненими в її належному застосування і зберіганні.

Членство в НАТО у законі вказано як один із національних пріоритетів. Як він може цьому посприяти?

- Щодо Північноатлантичного союзу, то цей закон просто чергова декларація наших намірів щодо вступу. Ніяких конкретних кроків він не передбачає. Просто вкотре засвідчує, що ми туди дуже хочемо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Верховна Рада наблизила країну до НАТО

Міністром оборони має бути цивільна особа. Що це означає?

- Навіть до прийняття закону про національну безпеку, міністром оборони і його заступником мали бути цивільні особи. Той факт, що на цій посаді знаходиться генерал Степан Полторак- це велике питання до президента.

Наприклад, цивільним міністром був Анатолій Гриценко. Перед призначенням на посаду міністра його звільнили зі Збройних сил. Він був полковником запасу, цивільною особою.

Має бути розділення функції міністра оборони і керівника Генштабу. Другий відповідає за планування бойових дії та боєздатність Збройних сил України. Він займається армією, а не носками і їжею. Міністр оборони - такий собі завгосп. Він забезпечує життєдіяльність ЗСУ. Закупівлю, використання, утилізацію всього, що потрібно для армії.

Як має реалізовуватись цивільний контроль сектору безпеки і оборони з боку громадянського суспільства?

- Цивільний контроль полягає в тому, що його мають здійснювати цивільні особи. Це президент, цивільний міністр тощо. Громадськості буде важко впливати на сектор безпеки і оборони, контролювати його.

Визначений річний обсяг видатків на фінансування сектору безпеки та оборони має становити не менше 5% обсягу ВВП. Це багато чи мало?

- Ця сума розрахована на утримання оборонних структур. Програми розвитку, закупівлі, переозброєння Збройних сил сюди не входять. У законі це прописано не точно. П'ять відсотків - це фактично заробітні плати працівникам сектору безпеки.

Чи вплине новий закон на війну з Росією?

- Ні. Просто організаційно-структурний документ. Це як зміна АТО на операцію Об'єднаних сил.

Верховна Рада ухвалила закон "Про національну безпеку України" (№ 8068).

За ухвалення відповідно законопроекту № 8068 у другому читанні та в цілому проголосували 248 народних депутатів

Цей закон визначає основи та принципи національної безпеки і оборони, цілі та основні засади державної політики, що гарантуватимуть суспільству і кожному громадянину захист від загроз.

Зараз ви читаєте новину «Закон про нацбезпеку може перетворити Україну на поліцейську державу - Олег Жданов». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8759
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути