Ультиматум прем'єра змінив розклад інтересів на парламентській політичній шахівниці. Коли депутати почали розцінювати закон про антикорупційний суд, уже враховуючи власне небажання йти на дострокові вибори.
Таку думку висловив політичний аналітик Микола Давидюк.
"Прем'єр-міністр пішов ва-банк та готовий був піти у відставку в разі негативного рішення. Що змусило б депутатів не просто червоніти перед камерами та пояснювати причину провалення Закону, але й піти на дострокові парламентські вибори. Чого явно ніхто робити не хотів.
Для депутатів простіше було б підняти ціни на газ для населення, ніж обмежувати власні корупційні можливості", - вважає політолог.
"Для самого Гройсмана це вихід на політичну сцену уже як політика та незалежного гравця. Адже до цього були виключно технократичні заяви про дороги, реформи та децентралізацію. А це вже гра політична, яка спровокувала, в тому числі, такі довгоочікувані зміни в державі та антикорупційному законодавстві. Які, до речі, незліченну кількість разів відкладались владою. І бажання їх реалізовувати явно ні в кого не було.
Хоча варто й сказати, що ризик Гройсмана був великим, але, як показує результат, він того вартував. З іншої сторони, слід зазначити, що прем'єру чи не найлегше було робити такі заяви, враховуючи що в київській політиці він тільки останні 3-4 роки. Тому й причетності до старих корупційних схем явно не мав. Інша справа - депутати, частина з яких із маленькими перервами засідають в будинку на Грушевського чи не з 1991 року", - додає Микола Давидюк.
"Найголовніше, наразі варто спостерігати за точністю виконання процедур, швидким запуском нової структури та стартом її роботи. Дедлайни повинні бути максимально швидкі, хоч і реалістичні. Проте 2019-й має стати роком винесення перших справ, гучних, корупційних, публічних. Справ, на які українське населення чекає десятками років", - наостанок додав директор аналітичного центру "Політика".
Коментарі