вівторок, 05 листопада 2013 16:29

"У меня еще не получается говорить на украинском. Мышцы не поворачиваются"
10

Фото: Фото: Тарас Подолян

- Син цікавиться чи будуть ставити оцінки. Кажу ні, бо будуть одні двійки, - Ольга відчиняє двері у столичному видавництві "Смолоскип" на Подолі. За 30 хв тут має розпочатися третє заняття безкоштовних курсів української мови. Їх започаткував позафракційний нардеп Олександр Доній. Він голова Всеукраїнського комітету захисту української мови.

- Мої діти хоч і вчились в українській школі, але розмовляють принципово російською. Вважають престижно, коли в Києві говориш російською, - жінка у окулярах вішає червону куртку на стілець. Знімає блакитний шалик.

- Я почала вчити "добровольно принудительно". Зранку, коли роблю зарядку вмикаю радіо "Кіс фм". Там діджеї говорять українською. Допомагає. - Мені байдуже, якою мовою говорить чоловік чи жінка. Головне, щоб грамотно говорили, - каже Ольга, сідає на стілець поближче до викладачів. За кілька хвилин дзвонять у двері. Йде відчиняти.

- Ви сьогодні чергуєте?, - посміхається біля дверей чоловік у чорному діловому костюмі. За мить проходить до приміщення, вішає на стілець піджак. Відчиняє вікно.

- Нет, я просто первая пришла, - відповідає Ольга. На ній багато срібних прикрас. На руці фіолетовий дерев'яний браслет. Ольга працює судовим експертом. За національністю українка. У дитинстві батьки переїхали жити до Молдови. 27 років тому повернулись назад до Києва. Тут жінка закінчила Київський національний національний торговельно-економічний університет.

Ольга сідає за стіл, розглядає книгу Андрія Кокотюхи "Червоний".

- Ніколи не вчила цю мову, - переходить на українську Ольга. - Сьогодні прийшла втретє. На роботі доводилось спілкуватись українською. Але рідко, майже не використовую. За законодавством, якщо не володію державною можу пояснювати своєю рідною.

- Такий аншлаг. Сьогодні Доній виступав на радіо. Вже набрали 9 груп вивчення української мови тільки по Києву. Будуть відкривати нові, - розповідає жінка у червоній куртці. - Хто у "фейсбуці" про курси прочитав, хто в газеті, хто по радіо почув.

До кабінету забігає дівчина у яскравому синьому пальто. Шукає собі вільний стілець.

- Робила домашнє завдання, - продовжує жінка у червоній куртці, тягне слова. - Почала розмовляти українською у магазині. Питаю: я роблю помилки? Ну так трохи і виправляють. Коли не знаю, як сказати прошу, щоб підказали.

- Ой, вы хорошо разговариваете по сравнению с остальными, - втручається короткострижена Катерина Телешова, 51 рік. Вона родом з міста Хабаровськ у Росії. Переїхала жити до Києва понад 30 років тому. Працює архітектором. - Я язык понимаю, но разговаривать сложно. Тут есть люди с Дальнего Востока. Самое важное, что с нас никто не смеется и очень толерантно поправляют ошибки. Учат не говорить не стесняясь. Но у меня еще не получается говорить на украинском. Мышцы не поворачиваются. Я уже решила, что я как Азаров, - сміється.

До приміщення заходить пенсіонерка з білявим волоссям, видно сивину. Щось бурчить. Скидає зі стільця чужі речі. З сумки дістає мобільний. Тихо розмовляє по телефону. О 19.00 заняття починають аспірантки Києво-Могилянської академії Анна Загребельна та Катерина Мельник. Вони - волонтерки. Всього приходять 22 людини. У них перевіряють домашні завдання — ті розповідають про своє спілкування українською в магазині та читають короткі твори по сім речень. Після чого повторюють скоромовки, які вчили на минулому уроці. Викладачі називають найтиповіші помилки у творах — "і" та "и". Називають людей, що зробили найменше помилок у тексті. Після цього повторюють місяці у році, відмінюють іменники, читають тексти з українських книг. Заняття триває 1,5 год. На наступне мають вивчити скоромовки та написати короткий твір про своє захоплення.

Безкоштовні курси української запровадили після того, як торік у Верховній Раді прийняли закон "Про засади державної мовної політики". Повний курс - 4,5 місяці. За цей час учні мають поповнити чи вдосконалити свій словниковий запас. Заняття проходять раз на тиждень по 1,5 години. Найстаршому учневі на курсах 76 років. У проекті вивчення мови задіяні Житомир, Кіровоград, Кременчук, Калуш, Херсон, Луганськ, Київ, Суми, Севастополь, Донецьк, Черкаси.

Зараз ви читаєте новину «"У меня еще не получается говорить на украинском. Мышцы не поворачиваются" ». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

437

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8759
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути