Угоду про асоціацію між Україною та ЄС все ж буде підписано. Таку думку в інтерв'ю Gazeta.ua висловив головний редактор спеціалізованого на тематиці Євросоюзу брюссельського інтернет-порталу EurActiv.com Георгій Готєв.
Як би ви оцінили минулий саміт Україна – ЄС з точки зору перспектив підписання Угоди про асоціацію?
- Позитивно вже те, що саміт відбувся. Навряд чи його результати надто подобаються Києву, адже він має до травня виконати певні умови. Мені складно уявити, як це відбуватиметься. Умови досить жорсткі. Всі добре розуміють, що виконати їх складно.
Водночас ми не повинні говорити про ЄС як про щось цілісне в контексті його ставлення до України. Наприклад, усі держави Східної Європи дуже хочуть не лише підписання Угоди про асоціацію, а й отримання Україною перспектив членства в ЄС. Але є й інші позиції. У тій же Німеччині цього року парламентські вибори - а це несприятливий час для обговорення перспектив приєднання до ЄС такої великої країни або ж зближення з нею.
Крім Німеччини, які ще країни виглядають не надто схильними до компромісів стосовно підписання Угоди про асоціацію?
- Власне, вистачить і Німеччини, адже рішення в цьому випадкові ухвалюють одноголосно. Це типово, коли одна держава жорстко висловлює свою позицію - а багато інших думають так само, але мовчать. Якщо поглянути на мапу ЄС, то можна помітити закономірність. Що далі на Захід, то менше інтересу до розвитку стратегічних відносин з Україною - великою державою з величезним потенціалом.
Але ж якщо вона виконає вкотре озвучені умови або продемонструє прогрес у їх виконанні, хіба важитиме теперішня позиція тієї чи іншої країни ЄС?
- Українські дипломати якось зауважили: якби не було справи Тимошенко, то вигадали б щось інше. Причину знайдуть завжди. Мені це також добре відомо, оскільки я болгарин. Пам'ятаю, як нам умовою приєднання до ЄС виставили закриття чотирьох блоків атомної станції в Козлодуї. Здається, вони абсолютно не очікували, що Болгарія погодиться. А коли ми ухвалили рішення про це, ЄС не зміг вже знайти іншої причини для відмови. Думаю, ту умову насправді вони висували не для того, аби ми закрили блоки. Метою було залишити нас поза Євросоюзом.
Якщо слідувати такій логіці, то в України просто немає шансів на підписання Угоди про асоціацію – у її випадку справді можна знайти масу причин для відмови.
- Ні, не все так однозначно. Євросоюз - це сукупність і баланс різних інтересів. Це як тварина з кількома головами. Часом всередині нього є дуже багато різних думок, у деяких країн досить жорсткі позиції в тому чи іншому питанні. Але все може мінятися. Звісно, Україні не подобається, коли їй диктують. Тим більше, що умови ЄС зазвичай ставить тим державам, які є потенційними членами на вступ до нього.
Але Україна на минулому саміті погодилася виконати ці умови, навіть підписалася під цим у спільній декларації.
- Так, я чув і заяву президента Януковича. Подивимося. Я би на місті української влади вжив певних дій на рівні парламенту. Можливо, Верховна Рада могла б проголосувати за вирішення питання Тимошенко-Луценка таким чином, щоб задовольнити ЄС і закрити тему вибіркового правосуддя. Тим більше, що парламент висловлював свою підтримку підписанню Угоди про асоціацію. Мені здається, рішення Верховної Ради в цьому випадку виглядало б краще за указ президента.
Чи є вагомим у Брюсселі фактор можливого відходу України до Митного союзу Росії, Білорусі й Казахстану?
- Думаю, що так. Якщо Янукович розвернеться від ЄС до Митного союзу, то у відставку повинні подати всі – президент Єврокомісії Баррозу, президент Європейської Ради Ван Ромпей, керівник Європейською служби зовнішньої дії Ештон. Соромно було б Євросоюзу програти в цій геополітичній грі. Але я все ж більшою мірою оптиміст. Не думаю, що вкладені у підготовку Угоди про асоціацію величезні зусилля виявляться марними.
Якщо угоду буде підписано, то дуже швидко запрацює зона вільної торгівлі. Це вигідно європейському бізнесу. Чи може його інтерес вплинути на рішення ЄС щодо підписання документа?
- Українські представники часто наголошують: глибока і всеосяжна зона вільної торгівлі вже на першому етапі дуже вигідна Євросоюзу, тоді як Україна може скористатися її перевагами у середньо- та довгостроковій перспективах. Проте мені не відомо, щоб якісь європейські бізнес-кола лобіювали підписання Угоди про асоціацію. Також не чув, щоб Україна намагалася заохочувати таке лобіювання. Хоча це допомогло б. Політики прислухаються до того, що говорить бізнес.
Від представників ЄС часто можна почути, що для них важливою є громадська думка в державах Союзу – тому вони не можуть піти на підписання без позитивних змін в Україні. Це так?
- Насправді тема Угоди про асоціацію з Україною не є надто важливою для громадської думки на Заході. Скажімо так – новина про її підписання не була б на перших сторінках газет. Так що я б не перебільшував значення громадської думки в цьому випадку.
Водночас існує втома суспільств у державах ЄС від його постійного розширення. Тому громадська думка не є надто сприятливою для приєднання інших держав чи зближення з третіми великими країнами. Останні кілька років погіршується становище пересічних бельгійців. У центрі Брюсселя можна побачити порожні будівлі – там були фірми, які збанкрутували, а знайти нових орендарів власникам не вдається. Криза справжня, її не вигадали. Всі бояться втратити роботу через перенесення бізнесу у ті країни, де нижча заробітна плата. Є ще інший аспект. Україна, так само як і Болгарія, є країною з високим інтелектуальним потенціалом. Тому вони бачать в нас конкурентів тут, у себе. Якби українці могли вільно пересуватися і працювати в державах ЄС, вони зайняли б дуже багато важливих позицій у бізнесі та інших сферах. А коли ти добре освічений та амбітний, готовий працювати більше за місцевих – ти їм не подобаєшся.
До речі, що ви думаєте про візову політику ЄС щодо таких країн, як Україна?
- Євросоюз зацікавлений дати безвізовий режим для Росії, яка своєю чергою дуже тисне в цьому на Брюссель. Росіяни приїздять і витрачають тут багато грошей. Комісар ЄС з питань промисловості Антоніо Таяні неодноразово заявляв про те, що для економіки ЄС потрібно безвізовий режим із Росією – бо це означатиме більшу кількість туристів. Згадував якось він у цьому контексті й Україну.
Проте Росія не отримає безвізовий режим раніше за Україну, Молдову й Грузію. Бо є небезпека, що люди в цьому регіоні масово набуватимуть російські паспорти лише для безвізових подорожей в ЄС.
Але ж тут різні ситуації. Україна, Грузія та Молдова отримають безвізовий режим після виконання наданих Євросоюзом планів дій, а Росія хоче просто здобути це в обмін на скасування віз для європейців.
Питання віз – політичне, хоча в ЄС цього офіційно не визнають. Так, у них є певні технічні вимоги, але не це головне.
Болгарія і Румунія досі не є учасницями Шенгенського візового простору - це також політичне питання?
- Чисто політичне. Але для нас це не велика проблема. Болгари й румуни і так можуть вільно пересуватися по всьому ЄС. Це більше проблема для наших політиків. Вони постійно обіцяють вирішити це питання, але нічого не можуть зробити. Поки що конкретних термінів розширення Шенгену на Румунію й Болгарію немає.
1 
8759
Коментарі
20