Стрімке загострення збройних конфліктів у світі стало тестом на ефективність НАТО. В Альянсі шукають винних і додаткові гроші, Україна поступається амбіціями. Ці та інші підсумки саміту МЗС країн Альянсу підбивала Gazeta.ua.
На саміті міністрів закордонних справ країн-членів НАТО 3-4 грудня мали обговорювати Україну і Близький Схід. Заради цього до Брюсселю навіть прилетів держсекретар США Ентоні Блінкен. Та все пішло не за планом.
Події у Південній Кореї внесли зміни до предмету дискусій, а інцидент у Балтійському морі 4 грудня мало не загнав учасників у глухий кут. Російський військовий корабель обстріляв гелікоптер. За неофіційними даними, той належав Бундесверу, або був розвідувальним бортом НАТО. МЗС ФРН приналежність гвинтокрила до німецької армії спростувало. Зранку 4 грудня міністерка закордонних справ Анналена Бербок заявила про можливість направлення збройного німецького контингенту до України для гарантування миру, але кілька годин по тому канцлер ФРН Олаф Шольц публічно спростував такі наміри.
Треба більше - треба краще
Тому обговорення всіх заявлених питань виявилося нервовим. Блінкен у відповідь на претензії України на членство в Альянсі, висловлені 3 грудня, наступного ж дня заявив - посилюйте мобілізацію. Йдеться не лише про зниження призовного віку для чоловіків з 25 до 18 років, але і про мобілізацію жінок. Днями профільний парламентський комітет схвалив урядовий законопроєкт, згідно з яким на обов'язковий облік призовників мають брати і жінок, що пройшли базову військову підготовку (БВП). Норма викликала багато дискусій, тому, як стверджує народний депутат України, її пом'якшили: БВП для українок буде добровільною. Але ці кроки повільні і не вирішують проблеми з якістю тих, хто поповнює лави ЗСУ, особливо протягом 2023-2024 років, стверджують західні видання. Утім, у тих же статтях наголошується на втомі й виснаженні бійців.
Україні нічого не залишилося, як збавити обороти і заявити - на негайному членстві у НАТО не наполягає. На цьому акцентував наш міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час спілкування з журналістами на полях саміту. Діалог про формат членства у НАТО не ведеться, пояснив він, "Для цього має бути належний час. Це позиція окремих членів НАТО, які вважають, що це може мати наслідком втягнення їх у війну. А Україна цього не прагне". Безпекові угоди, стверджує Сибіга, прискорять цей процес. Іншу версію виклала міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже.
Вона стверджує, що, хоча публічно це не озвучується, дехто у НАТО чекає приходу у Білий дім Дональда Трампа, а вже потім буде визначатися з членством України в Альянсі. На кого саме натякає, Браже не уточнила.
Потрібні гроші
Однак із обраним президентом США минулого тижня зустрічався генсек Марк Рютте. Gazeta.ua писала про цю зустріч. Її головний підсумок – потреба Альянсу у додатковому фінансуванні.
Частково це підтвердив і сам Рютте, коли заявив за підсумками саміту у Брюсселі: "Якщо ви хочете зберегти стримування на нинішньому рівні, 2% ВВП відрахувань до НАТО недостатньо".
За його словами, близько третини країн-членів НАТО не дотягують навіть до 2%, котрі у 2014 році (коли РФ анексувала Кримський півострів) були верхнім, а нині - нижнім рівнем фінансування оборони. Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі наголосив, що і 3% ледве вистачить, з огляду на роль РФ в ескалації конфліктів по всьому світу, як от на Близькому Сході чи у Африці. Ентоні Блінкен дипломатично порадив союзникам "крокувати вперед, а не відступати". У кінцевому підсумку, як розповів Рютте, тривають дебати про те, як обраховувати внески до НАТО, кому і скільки платити, адже ці гроші політики забиратимуть із соцпакетів, працевлаштування і охорони здоров'я. Але на те вони і політики, зазначив Рютте, щоб подбати як захистити економіку.
Головне ж для НАТО по фінансах - домовитися з підприємцями в галузі ВПК у ЄС і США про прийнятні ціни продукції, адже дедалі більше країн Альянсу поповнюють арсенали у Південній Кореї.
Універсальна протидія ескалаціям
Альтернативу неодноразово озвучував сам Дональд Трамп: США не захищатимуть країни, котрі мало платять. Іншими словами, "парасоля" Альянсу буде дірявою.
Можливо, в очікуванні кризи Рютте скористався самітом для огляду всіх можливих "тонких місць", і не лише у Європі. Він зустрівся у Брюсселі з президентом Чорногорії Якобом Мілатовичем, вони обговорили безпеку на Західних Балканах. Тема розмови була актуальною, бо Росія якраз у ці дні проводить військово морські навчання у Середземному морі. Вперше в історії НАТО генсек приймав у штабквартирі короля Йорданії Абдаллу ІІ. З ним Рютте мав бесіду про Близький Схід. Спілкування виявилося настільки продуктивним, що було офіційно оголошено про відкриття Офісу зв'язку
"У такі часи важливо мати друзів по всьому світу", - зазначив Рютте на підсумковій пресконференції.
Більше і краще
У центрі Європейського континенту "гарячою точкою" є, безумовно, Україна, і от що НАТО хоче зробити для нас: надати фінансову у $40 млрд та збройну підтримку в таких обсягах, щоб, за словами Рютте, "змінити траєкторію цього конфлікту раз і назавжди". Мається на увазі, пояснив він на підсумковій пресконференції, що "там, де лінія фронту нині рухається на захід, ми маємо переконатися, що Україна у сильній позиції". Для цього НАТО планує розмістити наступальну зброю, більше систем ППО та прискорити навчання українських військових, додав Рютте.
Утім, інформацію про нібито участь НАТО у майбутніх мирних переговорах він не спростував, але і не підтвердив.
Без емоцій
Поза Україною Альянс зосередився на конфліктології загалом. Офіційна позиція така: Росія провокує і посилює конфлікти у всьому світі, альянс "РФ - Китай-КНДР-Іран" є глобальною загрозою. НАТО має на меті виставити проти цього розширений обмін розвідувальними даними, інтенсивніші військові навчання, кращий захист критично важливої інфраструктури, а також посилений кіберзахист і комплекс заходів проти "тіньового" флоту Росії, які перевозять нафту. Реагувати на ядерні погрози Кремля Альянс не буде, зосередиться на стримуванні, наголосив Рютте. Тим паче, за його ж твердженням, ядерні технології потоком йдуть у Північну Корею.
"НАТО тісно співпрацюватиме з ЄС по цих питаннях", - додав генсек.
Проте із одним об'єктом співпраці спалахнув скандал. Мова про Центр підтримки безпеки і підготовки для України у німецькому місті Вісбаден, який мав би координувати надання всіх видів допомоги нашій країні. Створити його домовилися на Вашингтонському саміті у липні 2024 року, але структура досі не запрацювала. Марк Рютте окремо пообіцяв, що це станеться до кінця поточного року.
За лаштунками
Жодні заяви не спинили залаштункових спекуляцій навколо членства України в НАТО. Так, у Reuters проаналізували всі хоч якось озвучені публічно мирні плани радників та кандидатів на посади з команди Дональда Трампа і побачили спільне, - всі передбачають відмову від членства у НАТО і територіальні поступки Росії.
Ще відвертіші у The Hill. Журналісти видання поспілкувалися з експертами. Посилаючись на те, що Володимир Зеленський визнав неможливим зараз вийти на кордони 1991 року, директор з політики в компанії Defense Priorities Бенджамін Фрідман заявив, що ціною миру для України стане відмова від вступу у НАТО. США не зможуть змінити географію України та посилений інтерес РФ до неї, законний він чи ні, зазначив Фрідман.
"Україна ще чіпляється за ідею уникнути такого сценарію, можливо, тому, що Києву цю ідею підкидали, - вважає він. – Тому, можливо, знадобиться комбінація західних лідерів, щоб сказати "Послухайте, ви не вступите до НАТО. Тож будуйте плани відповідним чином". І тоді, думаю, вони (українці) почнуть змінюватися".
Причина може полягати у категоричній незгоді Путіна. Вірогідність, що він сприйме членство України у НАТО, дорівнює нулю, каже професор політології Каліфорнійського університету у Сан-Дієго Браніслав Сланчєв. "Це підірве в цілому всю ідею, яку він запропонував російській громадськості для виправдання війни", - наголосив експерт.
Непочуті
Ультиматуми, з якими Україна прибула до Брюсселя, не вплинули на настрої учасників, зазначив публіцист Віталій Портников. Куди більше на них позначаються два чинники: різдвяні свята і прихід нового президента США.
"Українському керівництву доведеться рахуватися з їхніми поглядами", - зазначив він. Відносини між Вашингтоном і Києвом будуть конкретизовані тільки після того, як американська сторона визначить ступінь зацікавленості не лише Києва, але і Москви у переговорному процесі.
Тому куди важливішими для Києва є результати поїздки голови Офісу президента Андрія Єрмака до США налагоджувати стосунки з оточенням Дональда Трампа.
"Повинні звикати, що Захід – це, як правило, торги, - пояснив управляючий партнер національної антикризової групи Тарас Загородній. - Запрошення це теж предмет торгу. Або ви нас засипаєте зброєю, котра у вас є, або запрошення до НАТО, яке можуть зробити хоч сьогодні. Але вступ до НАТО важко буде здійснити".
3 
8759
Коментарі