Розслідувачі Bellingcat не дістали відповіді від Офіса президента щодо затримання "вагнерівців".

Українська влада могла б узаконити доказову базу, відразу визнавши цю операцію, сказав головний розслідувач Bellingcat Христо Грозєв в інтерв'ю "Радіо НВ".

"Досі ми не маємо офіційної відповіді. Але після кількох спроб перестали намагатися. Коли закінчимо документальний фільм, ще раз в останню хвилину звернемося по коментар", - сказав він.

Грозєв не вважає, що операцію "злили". Офіс президента міг зробити легітимні, але хибні дії, які тоді здавалися правильними.

"Для мене найбільша помилка - напівзірвану операцію не перетворили на величезний плюс для України. Називаючи операцію операцією, публікуючи відразу всі телефонні розмови. Тисячі хвилин слів зізнань найманців - це дало б доказову базу багатьом судовим справам, які зараз тривають, зокрема в Гаазі та Страсбурзі. Для мене найважливіше було б показати, наскільки принизливою ​​ця операція була для російських спецслужб. Тому що все це пройшло повз них, вони нічого не зрозуміли", - додав він.

Українська влада могла б показати, що зібрали достатньо відомостей, що принижують російську сторону та їхні спецслужби.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Журналісти розслідували військові злочини "вагнерівців"

"Я не згоден і готовий сперечатися, що операцію не можна було завершити через те, що ФСБ знала про неї і змогла б зреагувати, зганьбити її на останньому етапі. Цьому суперечать дані, які ми зібрали. ФСБ не розуміла нічого й після арешту цих 33 осіб, і після того, як білоруська сторона їх передала Росії. Переконання української сторони в тому, що ФСБ знала, хибне. ФСБ нічого не знала", - сказав Грозев.

×