Розслідувачі Bellingcat не дістали відповіді від Офіса президента щодо затримання "вагнерівців".
Українська влада могла б узаконити доказову базу, відразу визнавши цю операцію, сказав головний розслідувач Bellingcat Христо Грозєв в інтерв'ю "Радіо НВ".
"Досі ми не маємо офіційної відповіді. Але після кількох спроб перестали намагатися. Коли закінчимо документальний фільм, ще раз в останню хвилину звернемося по коментар", - сказав він.
Грозєв не вважає, що операцію "злили". Офіс президента міг зробити легітимні, але хибні дії, які тоді здавалися правильними.
"Для мене найбільша помилка - напівзірвану операцію не перетворили на величезний плюс для України. Називаючи операцію операцією, публікуючи відразу всі телефонні розмови. Тисячі хвилин слів зізнань найманців - це дало б доказову базу багатьом судовим справам, які зараз тривають, зокрема в Гаазі та Страсбурзі. Для мене найважливіше було б показати, наскільки принизливою ця операція була для російських спецслужб. Тому що все це пройшло повз них, вони нічого не зрозуміли", - додав він.
Українська влада могла б показати, що зібрали достатньо відомостей, що принижують російську сторону та їхні спецслужби.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Журналісти розслідували військові злочини "вагнерівців"
"Я не згоден і готовий сперечатися, що операцію не можна було завершити через те, що ФСБ знала про неї і змогла б зреагувати, зганьбити її на останньому етапі. Цьому суперечать дані, які ми зібрали. ФСБ не розуміла нічого й після арешту цих 33 осіб, і після того, як білоруська сторона їх передала Росії. Переконання української сторони в тому, що ФСБ знала, хибне. ФСБ нічого не знала", - сказав Грозев.
29 липня 2020-го білоруські правоохоронці затримали 33 російських бойовики приватної воєнної компанії Вагнера в санаторії під Мінськом. 14 серпня стало відомо, що їх видали Москві. 28 з арештованих найманців РФ воювали проти української армії на Донбасі. Причетні до збиття малайзійського боїнга МН-17 і українського літака Іл-76, коли загинули 49 військових.
Коментарі