Політолог Михайло Басараб вважає, що в Україні сформувалися чинники для дочасних президентських та парламентських виборів у 2018 році.

Про це він заявив у інтерв'ю для Gazeta.ua.

– 2018-рік Україна переживатиме у передчутті системної політичної кризи, – каже політолог. – Показником таких суспільних настроїв є падіння довіри практично до всіх відомих політиків, пошук громадянами нових політичних облич. Соціологія показує великий аванс довіри до часом навіть екзотичних, як для політики, персон. Маю на увазі шоумена Володимира Зеленського чи співака В'ячеслава Вакарчука. Це свідчить про те, що українці загалом незадоволені ситуацією в державі. Таким настроям сприяє доволі своєрідна діяльність президента Петра Порошенка. Його серйозно і справедливо критикують за "мирний план" щодо Росії, толерування колаборантів і реваншистів та практично нульові досягнення у боротьбі з корупцією.

Друга проблема. Це ситуація в парламенті. Складається враження, що народні депутати просто допрацьовують свою каденцію. Бачимо низьку активність парламентаріїв, внутрішню напругу, чвари у залі. Це впливає на зниження довіри до всієї політичної еліти. Додатковий негатив і розпач у суспільстві створює пропагандистська мережа проросійських медіа в Україні та кремлівської агентури серед політиків і громадських активістів, які активно й інтенсивно, 24 години на добу працюють на розкручування хаосу, абсурду і зневіри. Яскравий приклад – Рабінович, який без упину мовить на 112 каналі та NewsOne.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Останні дані соцопитувань щодо виборів не підтверджують результати Центру Разумкова

Усе це вкупі створює напружену ситуацію в суспільстві і передчуття третього Майдану чи дострокових виборів. Якщо владі вдасться утримати ситуацію, що також ймовірно, це аж ніяк не знизить рівень напруги.

Які шанси на розвиток "Руху нових сил" Міхеіла Саакашвілі?

– Саакашвілі мав можливість подати себе як політика нової формації, але суспільство "не купило" його. Соціологія показує рівень довіри до нього стандартний для українських політиків. Він жодним чином не виділяється з-поміж інших. Його електоральні рейтинги низькі. Якби вибори відбувалися нині, партія Саакашвілі здобула б 1,5-2 відсотка. Тобто, шансів для проходження до Верховної Ради у неї поки що нема.

Чи може у велику політику повернутися Віктор Медведчук?

– Така небезпека є, незважаючи на те, що це доволі одіозний політик. Абсолютна більшість українців сприймає його як явно негативного політичного персонажа. Але нині Медведчук активізувався за допомогою Кремля і намагається повернутися в українську політику. Причому це відбувається за певного сприяння нашого президента, який залучає кума Путіна до переговорного процесу щодо Донбасу. Очевидно, Порошенко зустрічається і радиться з Медведчуком.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США готують санкції проти Медведчука - нардеп

Усе це змушує з насторогою спостерігати за діяльністю Медведчука. Його апетити явно не обмежуються статусом контактера між Україною і Росією. Ми чули не одну заяву про те, що Медведчук претендує на статус політика, який би очолив нову партію миру. Не виключаю, що він може взяти участь у президентській кампанії чи очолити політичний проект на виборах до парламенту.

На недавніх виборах в об'єднані територіальні громади пристойний результат показала Аграрна партія. Чи будуть її розкручувати до парламентських виборів?

– Це не перша спроба провести до ВР партію селян чи фермерів. Але у Аграрної партії нині нема серйозних позицій. На перший погляд це дивно, адже Україна – переважно аграрна держава. Сільське господарство займає вагому частку в структурі економіці. Аграрний сектор нині – це найбільший експортер. Але я не бачу серйозних перспектив у цієї політичної сили. Зрозуміло, що партія має певні ресурси, передовсім аграрного лобі. Але це не партія пересічних селян. Вона лише декларативно і умовно відображає інтереси села.

Насправді це проект великих аграрних компаній, які зацікавлені в отриманні певних преференцій для крупних гравців, зокрема, у вирішенні земельного питання, дотацій, різноманітних квот чи обмежень. За рахунок потужної рекламної кампанії партія може набрати певну кількість голосів. Але нині її рейтинг – у межах одного відсотка. У найкращому випадку вона може подолати прохідний бар'єр. Однак я не бачу можливості наростити таку популярність навіть при вливанні серйозних ресурсів. Сьогодні лідерами електоральних настроїв у селі є популісти. Зокрема, Тимошенко і Ляшко.

За яких умов можуть відбутися дочасні президентські і парламентські вибори?

– Загалом ситуація визріла. Велика недовіра до всього політичного класу. Йдеться не лише про владу, а й опозицію. Нема жодного політика, рейтинг якого б сягав понад 10-12 відсотків. Люди перебувають в очікуванні нових політичних сил і облич. У такій ситуації виборці можуть кидатися у крайність і підтримати навіть комічних персонажів. Про це зокрема, свідчить феномен Вадима Рабіновича, який має нині 5-8% електоральної підтримки. Це прояв суспільного протесту. Люди шукають політичної панацеї або хочуть якось висловити свій протест. Тому готові підтримувати навіть відвертих фріків, які не перебирають слів і пропонують прості рецепти. Тобто, причини для дочасних виборів сформувалися. Питання лише в тому, коли з'явиться сприятливий привід, який дасть вихлюпнутися суспільному невдоволенню.

Рівень довіри і до президента, і до парламенту низький, тому складно сказати, яких виборів українці хотіли б швидше. Якщо такі відбудуться,то це буде зумовлено якоюсь неординарною подією, яка стане останньою краплею. Це, наприклад, може бути рішення президента про серйозні поступки Росії чи ОРДЛО, неймовірний корупційний скандал за участю президента чи навіть непокаране свавілля якогось чиновника. Приводом для парламентських виборів можуть стати конфлікт в коаліції або її розпад. Розбіжності між Блоком Петра Порошенка і "Народним фронтом" наростають. Це може остаточно поставити питання спроможності парламенту. Тому ймовірність дочасних виборів 50 на 50.

×