Ексклюзиви
Четвер, 10 листопада 2011 13:37

Литва поділилась з Україною методами знищення "совка"

Литва поділилась з Україною методами знищення "совка"

У Києво-Могилянській академії відбувся круглий стіл на тему "Досвід Литви в подоланні наслідків тоталітаризму". Його організував Центр досліджень визвольного руху спільно зі Школою політичної аналітики НаУКМА. Як заявив керівник ЦДВР Володимир В'ятрович, це був перший захід, що має допомогти ознайомитися з досвідом "десовєтизації" країн-сусідів. На черзі — Польща, Словаччина, Угорщина та інші країни Східної Європи.

Литву представляли посол цієї країни в Україні Пятрас Вайтєкунас, виконавчий директор Комісії злочинів радянського та нацистського окупаційних режимів Рональдас Рачінскас, депутат Сейму Далія Куодіте та представник Центру досліджень геноциду та резистансу жителів Литви Рута Трімонєне.

Вони розповіли про історію радянської окупації Литви та подальші події після відновлення литовської незалежності у 1991-му. За словами пані Куодіте, литовське відділення КДБ було повністю реформовано. Нова служба безпеки дістала повний доступ до радянських архівів та відкрила їх для ознайомлення громадськості.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Запоріжжі відкрили новий пам'ятник Сталіну. Підірвати його тепер буде важче

"Але тоді люстрацію провести не встигли. Після перемоги на виборах Альґірдаса Бразаускаса, колишнього комуніста, питання про неї не порушували аж до 1998 року. А після приходу право-центристів ухвалили два закони — про перевірку кадрових працівників КДБ та про секретних агентів. Люди мали або самі визнати те, що співпрацювали з КДБ, і тоді навіть могли займати державні посади, або ж про це все одно дізнавались і мали відразу оголошувати. Але люстрацію ми так повністю і не здійснили. Через знищені архіви. До 1991 року впродовж двох років справи вивозили до Росії або спалювали, з них вирізали імена та прізвиська агентів. Залишились лише окремі згадки", - розповіла вона.

Разом з тим, проблеми "десовєтизації" назв вулиць або пам'ятників режиму у Литві майже не було. Відразу після відновлення незалежності місцеві органи влади знищили більшість пам'ятників діячам СРСР та перейменували топоніміку, розповідає Рута Трімонєне: "З 1997 року до сьогодні встановлено 291 знак пам'яті, споруджуються пам'ятники жертвам радянського терору, партизанському та дисидентському руху. Не лише на території Литви, а й поза нею. Відновлюють і дорадянські пам'ятки. Молодіжні організації їздять місцями депортацій литовців у Сибіру, відновлюють поховання, спілкуються з нащадками. Це добре виховує молоде покоління і дає відчуття пригоди. Все реалізує держава спільно з організаціями литовців у Литві та інших країнах".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мера Запоріжжя просять перенести Сталіна подалі від очей, аби не дратував

Серед тих, хто розповідав про українську ситуацію, були Володимир В'ятрович, Олексій Гарань, історик Іван Патриляк та Вахтанг Кіпіані, директор музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий. Дослідники наголосили на тому, що навіть Інститут національної пам'яті, утворений після Помаранчевої революції, зараз існує лише формально. Єдиним вагомим досягненням "доби Ющенка" визнали ґрунтовну інформацію та висвітлення теми Голодомору й видання книги пам'яті. Решта суспільного життя в Україні досі є специфічною мішаниною радянської та української ментальності, каже Руслан Забілий.

"Візьмімо, наприклад, свята. Святом є 6 грудня — День української армії, 23 грудня — День захисника вітчизни, а по суті, радянської армії та 14 жовтня — Покрова, День українського козацтва та УПА. Два перші є державні. При чому, люди, які звикли до СРСР, органічніше сприймають перше і мало не ігнорують друге. Те саме з Днем матері та 8 березня. Це таке поєднання непоєднуваних речей", - зазначив Забілий.

Учасники столу також обмінялись пропозиціями, як покращити процес відродження історичної пам'яті в Україні та використати литовський досвід.

Зараз ви читаєте новину «Литва поділилась з Україною методами знищення "совка"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

7

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 9470
Голосування Чому не можна розпускати Верховну Раду?
  • Це суперечить Конституції
  • Хай знімуть недоторканість, ухвалять закони про імпічмент, про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення і новий Виборчий кодекс і можуть йти
  • За нинішніх умов на дострокових виборах у ВР не пройдуть нові партії
  • Мені байдуже до їхньої роботи. Їхні обіцянки на хліб не намастиш
  • Я не проти розпуску. Владу в країні треба перезавантажити повністю
  • Я проти будь-яких ініціатив президента
Переглянути