Кар'єру Янукович зробив, з'їздивши якось до президента - ЗМІ

 

У 1997 році Віктор Янукович клявся не їхати з Донбасу і "запозичив" мазут на потреби області.

Такі деталі з біографії Януковича розповідав 14 років тому письменник Анатолій Мартинов у статті "Якір у своєму морі, або Розповідь письменника про одну родину", опублікованій на сайті "ОстроВ".

Зокрема, Мартинов у своїй статті висловив здивування того, як Янукович "примудрився" зробити собі наукову кар'єру.

"Взагалі-то Янукович - суто практик", - зазначив автор. - Диву даєшся, як інженер-транспортник, генеральний директор обласного об'єднання, де під сто автогосподарств, під три дивізії штату, "ухитрився" написати і захистити кандидатську дисертацію про регіональну економіку Донбасу. Зараз кандидат наук працює над докторською, і теж про рідний донецький край".

Також автор розповів історію про те, як на одній з електростанцій Донбасу закінчився мазут. Без електрики взимку могли залишитися кілька міст і десятки сіл, та Віктор Федорович наказав негайно розшукати в області мазут, який знайшли на залізниці, зазначив автор.

"Десять цистерн мазуту, але товар чужий, йде транзитом в іншу область. Прозвучала команда: Негайно направте на електростанцію! ... Але більш прямолінійними виявилися генерали: "Мазут чужий, красти не будемо!" "Я буду! - відрізав Янукович. - Відповідальність беру на себе". Мазут, власникам потім повернули. От такий характер. Не вкрав, як "доброзичливці" потім писали, а запозичив ...", - робить висновок письменник.

Мартинов пише і про цікаву схему кар'єрного росту Януковича на держслужбі. Виявляється, щоб стати губернатором, досить три рази з'їздити до президента.

"... Але президент одного разу повірив йому і тепер віри своєї назад не забирає. Отак після першої зустрічі інженер Янукович повернувся в Донбас заступником голови обладміністрації. Потім - першим заступником, а після третьої поїздки став губернатором".

Крім того, автор статті розповідає, що в 1997 році Янукович клявся не їхати з Донбасу.

"Я кулик з місцевого болота і міняти його не збираюся, - говорить Віктор Федорович. - Правда, всупереч прислів'ю, хвалити його зараз не хочу. Язик не повертається: такий багатющий край, таку природу, такі надра і не використовувати на благо народу?! Люблю Донбас - це навічно. І хочу з болота зробити синє море. Я кинув свій якір у своєму морі. Навічно".

×