Із наближенням саміту Східного партнерства у Вільнюсі багато говорять про переваги Угоди про асоціацію з ЄС. Для України вони очевидні - економічні вигоди та демократизація держави.
Наприклад, понад 80% сільськогосподарської продукції можна буде імпортувати в Євросоюз без мита - це щорічно заощаджуватиме для українських сільгоспвиробників та переробників щонайменше 383 млн євро. Водночас дешевшими стануть для українських споживачів європейські товари. Зокрема, ціни на імпортовані вина та тверді сири знизяться на 15%. Заплановані угодою реформи сприятимуть розбудові правової держави, зменшенню корупції, посиленню прав споживачів, чистішому довкіллю тощо.
Однак для чого Євросоюзу Україна? Чи критично важлива Угода про асоціацію для ЄС, який стільки років успішно існував і без нас?
Вплив на економіку
Поширеною є думка, що асоціація з Україною важлива для європейської економіки - адже завдяки створенню зони вільної торгівлі можна буде збільшити збут своїх товарів на українському ринку. Завдяки угоді має покращитися інвестиційний клімат, тож європейським бізнесменам легше вести бізнес в Україні. Важливою в цьому сенсі є наявність кваліфікованої і – що важливо для Європи – дешевої робочої сили.
"ЄС не матиме величезних зисків. Проте навіть невелике зростання вимірюється сотнями мільйонів євро, - коментує такі припущення експерт з європейської інтеграції, колишній учасник переговорів щодо зони вільної торгівлі між ЄС та Україною Тарас Качка. – Це визначає мотивацію багатьох країн Євросоюзу, особливо його локомотива – Німеччини. Її економічний аспект цікавить найбільше. Та й загалом економічний фактор є одним із ключових".
Попри це економічні переваги для ЄС не виглядають такими значними, як для України. Ми експортуємо до Союзу близько 30% від усього свого експорту, водночас це становить лише 1,4% від усього імпорту до Євросоюзу. Він, зі свого боку, продає в Україну лише 0,8% свого загального експорту. Україна в цьому посідає лише 19 місце - 23,8 мрд. євро 2012 року. Для порівняння, торік Євросоюз експортував у США товарів на 1,6 трильйона. Загалом, торгівля з Україною становить лише 1,1% річного товарообороту ЄС.
Отож економічна мотивація не виглядає визначальною для Євросоюзу. Звісно, скасування мит збільшить товарообіг, однак не суттєво і не відразу. Українська економіка і так відкрита для іноземних товарів. Створення передбаченої Угодою про асоціацію зони вільної торгівлі сприятиме торгівлі, однак про швидкі масштабні зрушення не йдеться.
"Економічні чинники далеко не вирішальні для ЄС у його бажанні укласти Угоду про асоціацію, - впевнений економіст Олександр Пасхавер. – Міркування Союзу визначаються геополітичним протистоянням з Росією, у якій він бачить конкурента".
Геополітика
Ще 2008 року Європу насторожила російсько-грузинська війна, а недавні дії Москви щодо України та Молдови стали справжнім будильником.
"Європа боїться агресії в геополітичному сенсі цього слова. Політика Росії її налякала, - вважає Пасхавер. – ЄС не хоче, аби Росія перетворилася на імперію і поширила свій вплив на Україну. Грубо кажучи - європейці прагнуть, щоб Україна була їхня, а не чиясь".
Євросоюз гостро відреагував на недавню торгову війну Росії проти України. Були і заяви Комісара ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефана Фюле, і критична резолюція Європарламенту, і така ж реакція з боку окремих держав-членів.
"Курс на залякування України дав протилежний планованому росіянами результат, - говорить керівник громадської організації "Центр.UA" Олег Рибачук. - ЄС зрозумів: якщо Україна увійде у зону впливу Росії, то це визначить геополітичну ситуацію у цілому світі, поділивши його на антагоністичні блоки".
Отже, ця потенційна загроза також стимулювала ЄС до зближення з Україною. Тим більше, що європейців навчили певні попередні прорахунки у Східній Європі.
"Європа не хоче повторити історію з Білоруссю. – говорить Тарас Качка. - Відмежувавшись від неї, ЄС втратив цю країну. Тепер він не бажає, аби таке ж сталося із Україною".
Безпека і стабільність
Російсько-грузинська війна 2008 року змінила не лише ставлення ЄС до України чи Росії, а до безпеки у регіоні загалом. Після неї Євросоюз надає значно більшої ваги униканню конфліктів. Політика ЄС спрямована на створення простору без загрози військових конфліктів, зі стабільністю на кордонах.
"Україна має першочергове значення для політичної еліти Європи у тому, що стосується безпеки, - стверджує німецький політолог Андреас Умланд. - Мета ЄС не так демократизувати Україну, як зробити її стабільною. Це корінний егоїстичний інтерес усієї Європи. Стабільна Україна матиме позитивний вплив і на сусідні пострадянські країни".
Тому велику вагу ЄС надає Європейській політиці сусідства. Пріоритетом є створити умови для співпраці з сусідами на усіх рівнях. У ЄС розуміють, що у стабільних і демократичних країнах набагато менша загроза воєн та революцій.
"Уявіть собі, що ви будуєте дім. Ви ж не хочете, щоб у вас по сусідству було сміттєзвалище чи завод, що забруднює довкілля? - говорить Олег Рибачук. – Із ЄС так само. Європейці хочуть мати надійних сусідів, біля яких безпечно жити".
Отже, стабільність України сприяє європейській стабільності. Україна має велике значення у східноєвропейському регіоні. У неї тісні зв'язки із Росією, Білоруссю, Південним Кавказом, тож вона могла би стати моделлю трансформації для інших країн колишнього СРСР. Приблизно так міркують у європейських столицях.
Цінності
"Україні треба повернутися в європейську сім'ю, до якої вона належала завжди, - говорить депутат сейму Литви Бальсис Лінас. – Вона має відновити свою європейськість".
Так міркує багато хто в ЄС. Характерною рисою європейської політики є її своєрідне місіонерство. Ідеться про поширення спільних для європейців цінностей: демократії, верховенства права та дотримання прав людини, прозорої політики та ринкової економіки. Для багатьох в ЄС українці є такими, що схильні до цих традицій. І це також мотивує Євросоюз у прагненні тісніших відносин із Києвом.
"Україна завжди була частиною Європи і теперішній інтерес до неї - це закономірний історичний процес, - вважає консул Польщі у Львові Мартін Зіневич. – Те, що Україна обрала євроінтеграційний напрямок, лише пришвидшило його".
Утім, дехто вважає, що українці суттєво відрізняються від європейців. Насамперед світоглядно. Але це також мотивує ЄС у стосунках з Україною.
"Євросоюз розуміє: Україна, яка поділяє європейські цінності - краща, ніж Україна із цінностями протилежними", - вважає Олександр Пасхавер.
Інтерес до України vs. принциповість щодо виконання умов
Отож є кілька ключових факторів, які формують інтерес ЄС щодо України. Всі вони мають різний вплив і важко стверджувати, який є визначальним. Україна так чи інакше потрібна Євросоюзу. Та чи може цей інтерес переважити вимогливість ЄС у виконанні умов, які Київ має виконати для підписання Угоди про асоціацію? Вони стосуються реформи системи правосуддя, вдосконалення виборчого законодавства і вирішення питання так званого вибіркового правосуддя.
У експертному середовищі переважає думка, що ЄС від цих умов не відмовиться. Поступки, на які пішли європейці – це відтермінування виконання деяких зобов'язань. Однак українцям таки доведеться умови виконувати.
Зокрема і щодо Тимошенко. Для багатьох ця справа є певним символом.
- Україна не може залишатися буферною зоною і має стати повноцінною і стабільною європейською країною. Це стимулює ЄС і визначає його підхід до співпраці з нею, - говорить Андреас Умланд. – Але має бути взаємний інтерес та, відповідно, виконання умов Брюсселя. Києву не варто розраховувати на поблажливість Євросоюзу.
Анна Романдаш
Матеріал підготовлено за результатами участі в Школі міжнародної журналістики Україна-ЄС, організованої Українським католицьким університетом.
3 
8759
Коментарі
405