Ексклюзиви
Вівторок, 09 жовтня 2018 11:54

Безкарність і саботаж: чому провалилась люстрація

Безкарність і саботаж: чому провалилась люстрація
Суспільство не отримало того закону про люстрацію, на який розраховувало. Фото: Дзеркало тижня

4 роки тому, 9 жовтня 2014-го, президент Петро Порошенко підписав закон "Про очищення влади". Верховна Рада ухвалила його за місяць до цього.

Метою закону визначали створення довіри до влади та умов для побудови нової системи органів влади відповідно до європейських стандартів.

Під дію закону потрапляють особи, які з 25 лютого 2010-го до 22 лютого 2014-го понад 1 рік займали певні державні посади, та ті, хто перебував на цих посадах менше 1 року з 21 листопада 2013-го по 22 лютого 2014-го та не звільнились за власним бажанням. Посадовці Комуністичної партії СРСР та інших республік і раніше засуджені чиновники та правоохоронці, які закликали до порушення територіальної цілісності не можуть обіймати державні посади протягом 5-10 років.

За 4 роки впровадження закону заборонили займати посади майже 5 тис. чиновникам із 700 тисяч.

Тетяна Козаченко, адвокат, екс-директор Департаменту з питань люстрації при Міністерстві юстиції, розказала Gazeta.ua, чому в Україні не відбулася люстрація, на яку очікувало суспільство.

"Країна не отримала того закону про люстрацію, на який сподівалось суспільство. Парламент, який голосував за диктаторські закони 16 січня 2014-го, зміг прийняти маленький люстраційний закон "Про очищення влади", який, безперечно, був потрібний в умовах повної дискредитації державних органів, яке призвело до акцій масових протестів. Цей Закон продемонстрував можливість проведення очищення, але був обмежений парламентом. Рівень спротиву системи, яка досі належним чином не змінилась, за ці роки був величезним.

Далі для очищення влади повинні діяти постійні інститути законодавства. Україна має одне з найкращих антикорупційних законодавств в Європі. Але закони пишуть люді та "виконують" люди. Навіть гарні закони не будуть ефективні, якщо їхнє виконання блокується або ігнорується посадовцями. У цьому велика українська проблема – безліч порушень закону і безкарність посадовців.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люстрація в Україні виявилася нульовою - Тягнибок

Закон тимчасово усунув від найвищих посад у державі обмежене коло людей, адже державні посади - це не приватна власність. Закон виконував свою місію одразу після прийняття, протягом 2014-2016-х перевіряли усіх чинних посадовців. Частина з них звільнилась, зокрема, що б не потрапити до люстраційного реєстру. А після перевірки всіх чинних чиновників закон повинен працювати як фільтр - перевіряти тих, хто претендує на державні посади і раніше не проходив люстраційну перевірку.

Люстрація - це вимушений засіб, не можна бути її фанатом. Так само лікар не може бути фанатом крапельниці. Цей спосіб застосовують у виключних випадках, коли потрібно прибрати від влади недемократичні еліти. Це необхідно робити, але ця процедура не матиме значення, якщо не буде реформ і прозорих правил кадрового відбору державних службовців і виконання ними повноважень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Порошенко плюнув в обличчя українській дипломатії

Серед осіб, які потрапляють під заборони займати державні посади, є одиниці, які повернулись на посади. Такі випадки мають виключний і цинічний характер. Це була або індульгенція згори, або повернення через судове рішення, що нівелювало закон у цих випадках. Наприклад, Олексій Дніпров, який за часів Януковича був заступником міністра освіти Табачника, зараз працює в Адміністрації президента. Але відновлення особи через суд - це не ноу-хау люстрації - до поліції відновлювались через суди іноді ті, хто не міг набрати прохідний бал на тестуванні в порядку реформування поліції.

Повноцінне очищення влади - тривалий процес, якій має багато складових і повинен, насамперед, ґрунтуватися на постійно чинних вимогах функціонування належного державного управління. Поки робота з очищення влади не мала системності, бо надзвичайно великий супротив тих, хто використовує державні посади для приватних інтересів. По суті, відбувається еволюційний процес змін завдяки вимогам суспільства щодо очищення влади. Тільки суспільство, громадські інститути, тиск міжнародної спільності, увага та висвітлення цього питання журналістами зможуть прискорити шлях еволюційних перетворень до правової держави. Процес щодо очищення влади важкий, але він відбувається".

Люстрація запроваджувалась у Німеччині, Польщі, Чехії, Угорщині, Румунії, Литві, Латвії та Естонії. Це було добровільне повідомлення від людей, які хотіли стати держслужбовцями. Їх перевіряли на таємні відносини з відповідними секретними службами, закордонні поїздки, на сумісництво із бізнесом.

Зараз ви читаєте новину «Безкарність і саботаж: чому провалилась люстрація». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 26144
Голосування Чому я не голосуватиму за Петра Порошенка на президентських виборах у 2019 році?
  • Він не виправдав моїх очікувань
  • Я за нього й на попередніх виборах не голосував
  • Є достойніші кандидати
  • У нього є можливість переконати мене у протилежному
  • Україні треба президент нової якості
  • Голосуватиму за Порошенка
  • Ще не визначився з кандидатом
Переглянути
Погода