Громадський активіст і журналіст 31-річний Артем Захарченко випустив електронний посібник "Як зробити революцію" з практичними інструкціями проведення спротиву без застосування сили. Каже, за нинішньої ситуації найбільш продуктивний методом вплинути на владу або змінити її може стати загальнонаціональний страйк.
- Президент може використати народні виступи у своїх інтересах. Єдиним виходом може бути лише несподівана для влади кількість і активність людей. Така активність, яку він уже не зможе контролювати і направляти в потрібне русло. Так і виходить: влада навмисно оголосила про зміну зовнішнього курсу в річницю помаранчевої революції, для того, щоб провокувати виступи. Але коли побачила, скільки людей піднялося – злякалася і стала наймати "тітушків". Президент уже зрозумів, що не піде в ЄС. Але якби його зараз тупо послали там - рейтинг би впав сильно. А от коли показати, що триває процес переговорів, і перед виборами пообіцяти, що одразу після виборів усе закінчиться - то на цьому можна виїхати. Але не спрацювало. Занадто багато людей, занадто емоційно вони сприйняли. Янукович мав розрахунок на те, що люди досі пасивні. Аж не склалося.
- Страйки. У 2004 року був загальнонаціональний страйк під час революції. І це був вагомий аргумент. Коли половина підприємств не працює - то під кінець року не дорахуєшся великого шматку бюджету. Цього разу може відгукнутися навіть більше, ніж у 2004, тому що тоді страйкували за одного кандидата, а тепер - за європейські цінності, які розділяє більша частина України. Інша справа, що дійсно масовий і результативний страйк може бути тільки коли і громадськість, і партійна опозиція оголосять його разом. Якщо ж у нас знову кожен пропонуватиме свій варіант - то як завжди жодна ініціатива не стане достатньо масовою. І блокування органів влади. Важлива - саме кількість людей. Це буде ніби примус до страйку державних службовців.
- Насторожує постійна ротація в оргкомітеті. колись Аркадій Аверченко у своєму оповідання порівнював революцію 1917 року з каруселлю-центрифугою: всі, хто на ній крутиться, постійно зриваються і відлітають, а на їхнє місце все одно лізуть нові люди. Щось подібне зараз і з нашим оргкомітетом. Але політики самі спровокували таке ставлення до себе. Вони занадто піарилися на сцені на Європейській площі. До того ж, громадськість пам'ятає, як вони "злили" мовні протести під українським домом, закликавши всіх розходитися, коли саме треба було набирати оберти. Тому якщо обидві сторони зацікавлені у перемозі, їм треба враховувати побажання і досвід одне одного. Громадянам без політиків не досягти дійсно ефективної кількості людей, а політики без довіри критично налаштованої громадськості швидко втратять симпатії людей. Формат без партійних прапорів набагато ефективніший, бо людина розуміє, що вона стоїть за якусь справу, а не за партію. Але співпраця з політиками необхідна.
Як реагувати на "Беркут" і "тітушків"?
- "Беркут" не такий загрозливий, як "тітушки". З Беркутом треба всіляко товаришувати, і на Майдані це вже у багатьох успішно виходило. Я бачив і хопців, і дівчат, які стояли з ними спілкувалися. А от "тітушки" - це взагалі непередбачувана сила, і вони не стоять в очепленні, щоб з ними спілкуватися. Думаю, при будь-якому конфлікті з ними треба організовано відступати і знімати все на відео, а також бездіяльність міліції.
Чи є шанси змінити владу саме зараз?
1 
8759
Коментарі
19