— Раньше ми туда по ягоди ходили, а тепер — лєс рубають, шоб дом для сина Януковича строїть, — зітхає чорнявка 25-річна Яна і показує на ділянку лісу навпроти парку в місті Буча. Це — за 20 км від Києва. — Почали стройку мєсяц назад. Зараз зводять забор. Прораб розказував, шо будуть котеджі строїти для младшого сина Януковича — Віті. Та нам нічого від нього не треба і від отца його тоже. Лучше б ніхто з них сюда не приїжджав нікогда. Всьо застроїли, людям нічого не лишили.
Жінка спльовує й рушає на велосипеді. Позаду на прикріпленому пластмасовому сидінні мотеляє ногами її дочка 3-річна Вікторія.
Позаторік дорогу з Києва до Бучі відремонтували й розширили — зробили третю смугу. На в'їзді до міста ресторани й готельні комплекси "Рим", "Отаманша" та "Мисливець". На білбордах — реклама тенісних клубів і сервісних служб для автомобілів. На одному з рекламних щитів написано "Формула-1 на Київщині. За підтримки президента України". Молодший син Януковича, 32-річний Віктор — віце-президент національної Федерації автоспорту.
Вул. Рози Люксембург розташована приблизно за 1 км від в'їзду в місто. Закінчується глухим кутом. Наприкінці, за адресою вул. Рози Люксембург, 24д — величезна ділянка лісу. Тут, навпроти Бучанського парку, як розповідають місцеві жителі, будують дім для Віктора Януковича-молодшого. 10 соток цієї землі належали позафракційному нардепу Олегові Ляшку. Продав їх 2010 року. Каже, не пам'ятає за скільки.
Посередині ділянки, за 5-метровим цегляним парканом — три дерев'яні будинки й металевий ангар.
— То — пилорама, — пояснює 65-річний Олег Іванович. Він у коротких шортах і барвистій панамці зібрався на озеро до Гостомеля. — А в доміках живуть робітники. Їх тут із десяток. Коли ліс розчищали, місяців два тому, був цілий батальйон. Буде десь 25 гектарів. Зуб даю, шо син Януковича будується, хай не брешуть.
Надворі тихо. Час від часу співають пташки, у далині гуде трактор. За 20 м від дороги лежать два великі корчі. Поряд із ними — пеньки від сосен. На ґрунтовій дорозі — борозни від трактора. По периметру ділянки ліворіч викопані 2-метрові рови. Залиті бетоном. Біля них — купи сміття: гілки, пластикові стаканчики, пляшки. Коли підходимо на 50 м до трактора, хтось кричить:
— Журналісти йдуть!
Трактор зупиняється. Восьмеро робітників сходяться до рову. Закурюють.
— Не знаю, не положено казати, — відповідають на запитання, чи тут будують дім для сина президента.
Чоловік років 30 розводить руками:
— Нам запретили про то говорити. Работаєм та й работаєм. А хто буде жить — не наше і не ваше діло. Вчора бетон залили. За неділю забор буде.
Ховає в кишеню брудних спортивних штанів пачку "Честерфілду". В іншого будівельника дзвонить мобільний.
— Всім в дом! — голосно каже колегам.
Ті швидко йдуть у бік ангару.
На дорозі зупиняється "фольксваґен" із київськими номерами. Виходить огрядний чоловік років 50. Говорить по мобільному.
— Здесь двое журналистов и водитель, — пояснює. — Что делать с ними? Наших в дом загнали.
Киває, закінчує розмову й уважно стежить за нами.
Половину ділянки обнесли бетонною півтораметровою огорожею. Ближче до центру — два десятки дерев'яних стовпців, пофарбованих в оранжевий колір. Так позначають ділянку, де зводитимуть будівлі. Поряд ростуть зо три десятки молодих яблунь. На території є два електрощити.
По-сусідству праворуч — вдвічі менша територія, огороджена парканом із річкового каменю. За ним видніється тільки цокольний поверх будинку: двоє великих вікон та фасад білого кольору. Це, кажуть місцеві, садиба міністра охорони здоров'я Раїси Богатирьової. Ліворуч від ділянки — кілька старих осілих будиночків. Поряд два вкритих іржею гаражі та дерев'яний туалет.
У дворі бігають п'ятеро дітей дошкільного віку. Огрядна жінка пере в тазику повзунки. Ім'я називати відмовляється.
— Відчепіться з тими політіками, — спересердя кидає речі у воду. Бризки потрапляють їй на обличчя. — Із наших домів виход один був — через лєс. Тепер там строять дом для Януковича малого. Ми ходимо через заброшену ферму. Але і її должни в оренду здати. І шо ж людям дєлать? Замурують нас тут чи шо? Через Гостомель у місто ходить? Ні "скора" не проїде, нічого.
В іншому дворі — старий напіврозвалений дерев'яний паркан. Подвір'я поросле бур'яном. На столику лежить брудне шмаття й порвані газети. На сонці гріється великий чорний собака. Двоє жінок курять. Це матір та донька — Тетяна й Анна.
— Єслі забор построять, нам хіба вертольот замовляти, шоб звідси вибратися, — сміється 24 річна Анна. — Ми підняли бучу, коли поняли, шо не зможем вийти звідсіля. Приходили з мерії, участковий, обіщали, шо і нам дорогу здєлають. Правда — в об'єзд. Але чи то правда?
Тетяна кидає недопалок на землю й наступає на нього гумовим шльопанцем. Одягнута у брудну зелену майку та спортивні штани.
— Кажуть, там буде шестиметровий забор, — говорить. — Чистку ліса начали ше з прошлого года, в началє літа. Потом, кажуть, продали Ляшку. Яким макаром воно туди попало — не знаю. Але сусіди бачили, як там син Януковича ходив дві неділі назад. Та й раньше ніби був два рази. А там, — показує рукою в інший бік, — десь серед лісу живе чи Кучма, чи то його зять. У нас куда не плюнь — знамєнітость якась ілі політік. То ж навпроти Богатирьової такий большой дом — пєвца Вакарчука. Кажду неділю на вертольоті прилітає. А діткам нема де граться, ні одной качелі нормальної.
На сусідній вулиці — продуктовий магазин "Его маркет".
— До нас кожний день робітники зі стройки прізідєнта ходять, — розказує продавщиця 52-річна Лариса. Має золоті передні зуби та яскраво-руде фарбоване волосся. — Купляють печення, сосіски, сігарєти "Честер". Ввечері пиво люблять пити. Розказували, шо для сина Януковича строять, шо платять ніплохо. А з журналістами говорить їм нільзя. Можуть дати наганяй. Уже півтора місяця, як почали роботу. Бистро у них все йде. Тут багато крутих живе. На вулиці Малиновського, оно, недалечко, Клички три доміка построїли. Могилевська теж десь там живе. Але нам шо з того? Вони в наш магазін не ходять. Тут тільки прості робочі затарюються. Люди бідують, а політіки строять замки.
За декларацією про доходи за 2012 рік Вікторові Януковичу-молодшому належить квартира в Києві на 379 кв. м та гараж. У Донецьку в нього є дача на 510,8 кв. м і 16 соток землі.
— Віктор Вікторович збирався будувати будинок. Напевне, журналісти до цього й причепилися, — каже його прес-секретар Лідія Шевченко. — Але зараз у нього багато роботи. Тому питання будь-якого будівництва відпало. Купівлю території він навіть не розглядав. І він не міг бути на земельній ділянці в Бучі. Віктор Вікторович немає до неї ніякого відношення. Ми не знаємо, кому вона належить.
3 тисячі доларів щонайменше коштує сотка землі в Бучі. Максимальна — вдвічі більше. Місто розташоване серед хвойних лісів. 2002 року міська влада змінила цільове призначення: із "лісів" на зелені насадження. Тож земельні ділянки дозволили продавати.
Є один інститут
Місто Буча розташоване на 2,6 тис. га, населення — 42 тис. Працюють на заводі скляних виробів, деревообробних і транспортних підприємствах. У місті зареєстровано 3 тис. малих підприємців. Є Український гуманітарний інститут, садиба-музей письменника Михайла Булгакова. 1 кв. м житла в новобудові коштує від 5,5 до 11 тис. грн.
3 
1
Коментарі
59