Віктор Янукович відмовився коментувати підсумки круглого столу та ситуацію в державі. Весь шлях до виходу з місця переговорів президента супроводжували десятки журналістів, які просили щось сказати. Однак він видавив із себе тільки одне слово: "потом".
У такій поведінці — нічого нового. Президента навіть можна зрозуміти. Хтозна, що ті скажені журналісти запитають. Вони й до цього мотали йому нерви. Якась журналістка перелазила через огорожу "Межигір'я", інші — звинувачували в утисках свободи слова, треті — шукали рахунки родичів за кордоном. Кому б таке сподобалося?
Мовчання неодноразово рятувало Віктора Федоровича. На президентських виборах 2010 року він уникнув прямого зіткнення на дебатах із Тимошенко. І це не завадило йому стати президентом. Балакуча Юля зараз у тюрмі, а вайлуватий і мовчазний Янукович — на Банковій.
Після розгону помираючого Євромайдану зібралися сотні тисяч мітингувальників. Однак це не знітило гаранта. Так само без особливих емоцій він спостерігав за захопленням столичної мерії, Будинку профспілок. Янукович просто полетів у Китай і Росію — домовлятися за гроші. Кажуть, першим пропонував нашу землю, а другим — нас самих. І він правильно мовчав. Бо все, що б тоді сказав, працювало би проти нього.
Януковича багато критикують за мовчання, однак президент — він, а не критики. Українська політика, як американський бойовик. Там заарештованим кажуть: "усе, що скажете, може бути використано проти вас". У нашій політиці перемагає не найздібніший, а той, хто робить менше дурниць. Щоб їх не робити — треба мовчати. От Янукович і мовчить.
3 
1
Коментарі