"Поговоримо у моєму "фольксваґені". Він великий. Усередині є стіл, стереосистема", — говорить по телефону нардеп-"бютівець", заступник голови партії "Реформи і порядок" Володимир Бондаренко, 56 років.
Пропонує зустрітися у дворі біля Держтелерадіо на Хрещатику — там у нього в понеділок увечері запис програми. Але у домовлений час приїжджає на "Деу Ланосі". Каже, що у водія "фольксваґена" помер дядько, тому відпустив його. Запрошує до приміщення Держтелерадіо. У холі сідає на старий, місцями подертий диван у кутку біля входу. Займає його половину. Телефон віддає своєму помічникові.
Чи справді ваша група партії "Реформи і порядок" у БЮТі лише для того, щоб працевлаштувати свого лідера Віктора Пинзеника, про що каже Микола Томенко?
— Микола Томенко тривалий час перебував зі мною в цій партії. І зараз у блоці понад 40 депутатів, які пройшли через "Реформи і порядок". Тому висловлювання Миколи є необ"єктивними. Він добре знає, що у Віктора є певні особливості — він надзвичайно принциповий. Це інколи не вкладається у голови інших.
У них був особистісний конфлікт?
— Перед виборами 2006 року, коли Михайло Бродський (тоді наближений до Юлії Тимошенко. — "ГПУ") поставив питання про входження членів ПРП у БЮТ "тушками", такі знайшлися. Серед них — Томенко. Всі інші мої однопартійці сказали: або йдемо разом, або ніхто не йде. Томенко на заклик Бродського відреагував, бо вони близькі друзі.
Микола знає, що на просування Пинзеника в уряд ми ніяк не впливали. Це було запрошення Юлії Володимирівни. За період його роботи у членів ПРП із нею було кілька зустрічей. Мені здається, що у Юлії Володимирівни закрадалася підозра, чи не є ми у блоці окремим фронтом.
Це було ще до відставки Пинзеника?
— Так. Ми — десять народних депутатів від ПРП — були у її кабінеті. Розмова була відверта. Звернулися до Віктора, щоб він не припускався різкостей в оцінках. Хоча він давав справедливі оцінки тяжкій економічній ситуації і страшенно це переживав. У нього почалися великі проблеми з тиском. Він постійно курить і п"є каву, — розводить руками Бондаренко. — Пинзеник подав у відставку, не радячись із нами. Якийсь період йому треба було утриматися від цих альтернативних урядових оцінок. Мені не хочеться, щоб голос Пинзеника приєднався до хору "кислинських" і "шлапаків" із Секретаріату президента, які критикують уряд.
Не збираєтеся змінювати лідера ПРП?
— Пинзеник ще не вичерпав свій потенціал. Але є сумніви в низових організаціях, що він діє на користь партії.
Конфлікт Пинзеника із прем"єркою якось позначився на позиціях ПРП у Блоці Тимошенко?
— Конфлікту, як і відкритої дискусії, не було. Велику роль зіграли інтриги. Зокрема "розводки", які влаштовував глава секретаріату Віктор Балога. Наприклад, Пинзеника під час засідань уряду смикали до секретаріату. Він, як людина порядна, не завжди знаходив у собі сили послати Віктора Івановича і його оточення "гуляти", бо запрошення робилися нібито від імені президента. Штучно створювали умови, аби Юлія Володимирівна почала сумніватися, що Пинзеник командний гравець.
Він мав би мовчати про реальний стан економіки?
— Ніхто не знає, чим усе скінчиться. Він давав різкіші оцінки, ніж ми, і вони справджуються. Але ситуація може бути ще складнішою.
Багато людей пов"язують негаразди в економіці з тим, що урядом керує Тимошенко.
— Легко прив"язати до всіх негараздів людину, яка очолює уряд. Але є світові процеси. На Банковій і у "Зоряному" (штаб-квартира Партії регіонів. — "ГПУ") єдине завдання — будь-що показати, що в усьому винна Юля. І їм це вдається.
Пинзеник — надзвичайно принциповий. Це інколи не вкладається у голови інших
Вибори в Тернополі виявили низьку підтримку дій прем"єра.
— Ці вибори показали невмирущість фальсифікацій — і не більше. Тернопільський успіх Тягнибока декого отверезить. Програно було організаційно. Але не можна порівнювати місцеві вибори із загальнонаціональними. Ми зможемо добре попрацювати на Тимошенко як кандидата у президенти. Вона готова замінити цю тряпку, яка сьогодні є — Ющенка, і не допустити самовпевненого орла Януковича із темним минулим.
Виглядає так, що Тимошенко схильна не йти в президенти, а переписати Конституцію і перерозподілити владні повноваження.
— Було кілька варіантів: іти на президентські вибори, змінювати Конституцію, не йти на вибори. Для мене безальтернативний варіант — іти на вибори президента. Вибори специфічні, бо під час першого туру всі б"ються, а в другому вже треба домовлятися. От завдання Яценюка і Гриценка — порвати рейтинг Тимошенко і завадити їй вийти в другий тур. Тому треба створити альтернативу Януковичу на його електоральному полі, бо там нікого немає.
А секретар Ради нацбезпеки й оборони Раїса Богатирьова?
— При правилах гри тієї команди її можуть фізично знищити або заставити йти туди, куди скажуть. І хто така Богатирьова?
Її підтримують Ахметов, Колесніков...
— Це нічого не дасть, бо буде один Янукович. А от у Юлії Володимирівни багато конкурентів. У неї є можливість сьогодні з ними співробітничати. Наприклад, із Гриценком можна було б домовитися.
Щоб він не йшов на президентські вибори?
— Гриценко на них піде. Я пройшов мажоритарні вибори і завжди мав чотирьох висунутих мною кандидатів. Коли до мене хтось починав чіплятися, то хтось із моїх зчіплявся із ним, а я йшов далі. Вони вже і по судах сиділи, а я вигравав вибори.
Тимошенко висуватиме якусь альтернативу Януковичу?
— Це буде робитися. Тому я й поставив два питання на останній нараді: де наші вороги і друзі та про ступінь відвертості з суспільством. Здається, що соціальна риторика при невідповідності сучасній ситуації робить більше шкоди. Треба говорити, що уряд зараз сам на сам із кризою, і він позбавлений інструментарію впливу на неї. Національний банк не чіпай, бо це вотчина Ющенка, Антимонопольний комітет — теж, бо там виконувач обов"язків голови. Я мовчу про Верховну Раду, де президент свідомо дає вказівки "петьовкам" (Василь Петьовка, член партії Єдиний Центр. — "ГПУ") не підтримувати будь-які ініціативи уряду. Тоді не вистачає шість-сім голосів, і нас свідомо штовхають до комуністів і критикують, що Юля з ними якшається.
По коридору туди-сюди ходить помічник Бондаренка. Поглядає на годинник. Нардеп на нього не зважає і продовжує говорити.
Ці два запитання ви поставили на засіданні фракції?
— Була спеціальна нарада з участю прем"єр-міністра із трьома десятками народних депутатів. Кожен висловлював свою думку. Така фокус-група збирається при вирішенні важливих питань. Наприклад була серйозна розмова по Огризку. Реакція на його дії була запізнілою і могла бути жорсткішою. Його треба було прибирати ще тоді, коли він розіслав циркуляри проти прем"єра. Якщо його заставляли це робити президент чи Балога, то він мав би написати заяву на звільнення і не робити цього. А ми зреагували тоді, коли Огризко адекватно відповів на закиди Черномирдіна. Це неприпустимі речі, коли представник іноземної держави дає оцінки нашому керівництву. Та яка тобі різниця: грається Ющенко із бджолами чи з ляльками? Це наша проблема. І коли частина нашої фракції проголосувала за його відставку, це прив"язали до Росії, а не до листа.
До Бондаренка підходить ведучий, який запросив його на радіоефір. Каже, що розмова має початися за 10 хв.
— Це ви таку розкачку перед ефіром робите? — жартує до Бондаренка.
Він устає і йде. Каже, що надсилати інтерв"ю на звірку не треба. Але за кілька днів його помічник передзвонює і просить вислати.
1952, 4 грудня — Володимир Бондаренко народився у селі Охіньки Прилуцького району Чернігівщини
1977 — закінчив історичний факультет Національного університету ім. Т. Шевченка
1986 — заступник голови виконкому Ленінградської районної ради Києва
1992 — заступник голови столичної міськдержадміністрації
1994, 1998, 2002, 2007 — обраний народним депутатом України
1996 — заступник міністра юстиції
2006 — депутат Київської міської ради
Одружений, має двох доньок і п"ятьох онуків
3 
1
Коментарі
7