— Суспільство обрало президентом Порошенка в першому турі, бо відреагувало на небезпеку російської агресії. Втомилося від тримісячного протистояння на Майдані, а потім — від тримісячного конфлікту з Кремлем, — каже колишній народний депутат Тарас Стецьків, 49 років.
Він призначив зустріч у столичному готелі "Київ" навпроти Верховної Ради. Сідаємо на дивани в кутку біля барної стійки.
Як на Донбасі наводити порядок?
— Варіант пропонував виконувачу обов'язків президента Турчинову і публічно, й не публічно. В двох областях треба запровадити воєнний стан. Жорстко перекрити кордон. Пізніше робити те саме, що навколо Слов'янська — тісніше брати в кільце населені пункти, де є сепаратисти. Стискати, запроваджувати комендантську годину. Хто не здається — винищувати, позбавити будь-яких засобів до існування. Далі — шляхом воєнних дій, прочісувань, випалювати цю гангрену.
Що сказав Турчинов?
— Нічого. На це є три причини. Перша: тому що тимчасово виконував обов'язки. Друга: боявся. Третя: ним керувала Тимошенко, яка, мабуть, теж мала якісь свої плани, що за три місяці не раз мінялися. Але основна причина — неадекватність займаній посаді, на яку Турчинова поставила революція.
У лютому інший вибір був?
— Порошенко. Але тоді він відмовився.
Скільки часу треба буде лікувати Донбас?
— Економічна реабілітація займе 10–15 років. Зараз це — депресивний регіон із промисловістю кінця XIX століття. Її треба перевести на сучасний технологічний уклад.
Великий бізнес на це піде?
— У нього не буде вибору. Нехай Ахметов подивиться, як подешевшали його активи.
Психологічна та інформаційна реабілітація людей займе не менше часу. Але цей чемодан без ручки Україна нестиме за умови, що Донбас прийме усвідомлене рішення залишитися в складі держави. Один із варіантів — референдум. Коли зачистимо територію, можемо запитати в населення двох областей: де хочете жити?
Ахметов зараз яку гру веде?
— Рінат Леонідович керувався логікою 1990–2000-х. Думав, і далі купуватиме депутатів, міністрів, губернаторів, продовжуватиме контролювати Донбас. Що одночасно зможе торгуватися з Путіним і київською владою. Але переоцінив свої можливості. Коли загорівся Донбас, почали діяти такі сили, яким Ахметов не зміг протистояти. І тоді вимушено став на бік України. Але з величезним запізненням.
Люди вимагають покарати винних за смерті на Майдані. Однак досі ніхто не сидить. Чому?
— Карати має Генеральна прокуратура. Погано карає? Значить, треба ставити іншого генпрокурора.
Хто зайде в нову Верховну Раду?
— П'ять-сім партій. Побачимо політсили, лідери яких подолали 5-відсотковий бар'єр на президентських виборах. Також заведуть свої проекти "патріотичні" олігархи. Такі, як Коломойський. Можуть бути й несподіванки. Хто думав, що Ляшко посяде третє місце на президентських виборах? Це означає, що частина суспільства готова голосувати за клоунаду, епатаж, відверту бутафорію.
Коли краще проводити дострокові парламентські вибори?
— Можуть уже зараз розвалити коаліцію. Тоді вибори відбудуться восени. Якщо цього не станеться, у вересні люди прийдуть під парламент і розженуть депутатів.
Весною 2015-го варто провести місцеві вибори. Щоб за рік повністю оновити владу на всіх рівнях.
Які завдання суспільство ставить перед новою владою?
— Крім перезавантаження — провести люстрацію. Потрібно позбутися корупціонерів.
Які виклики стоять перед новим президентом?
— Навести порядок на Донбасі, вибудувати відносини з Росією. Потисне Порошенко руку Путіну чи ні? Також — газове питання. Може бути чергова хвиля російської торговельної війни. Петро Олексійович виборчу кампанію будував на тому, що створюватиме робочі місця — а це може не вдатися.
Із чого починати діалог із Путіним?
— Доки Путін не забереться з Донбасу і не розпочне передачу Криму — діалог неможливий. Росія — ворог, агресор. Потрібна міжнародна система тиску на Москву, яка має завершитися поверненням нам півострова.
Нинішні санкції Європи і США щодо Росії дієві?
— Ні. На жаль, це — уколи шпилькою. І треба пам'ятати слова Михайла Ходорковського (російський олігарх, який відсидів 10 років. — "ГПУ"): "Росія із золотовалютними резервами в майже 500 мільярдів доларів навіть дуже серйозні санкції здатна витримати три-п'ять років". Тому нам потрібно розраховувати насамперед не на це, а зміцнювати оборону країни й жорстко реформувати економіку. Населення зрозуміє, що мусить затягнути пояси. І що це триватиме не один рік. Але іншого варіанту немає. Хіба що вмерти.
Які реформи потрібні насамперед?
— Реформа в енергетиці, ліквідація олігархічних кланів, повернення грошей з офшорів, виведення економіки з тіні та очищення правоохоронної системи. У нас є чотири категорії службовців, без тотальної люстрації яких не зможемо рухатися далі. Це — суди, прокуратура, міліція і державний апарат. Там, не враховуючи місцеве самоврядування, працюють близько мільйона людей. Усе це за 23 роки просякло корупційним консенсусом. Ці пухлини треба видалити, використовуючи досвід Сінгапуру, Грузії, Прибалтики. Для цього потрібна дуже велика рішучість. Якщо в Порошенка вона є, результат буде.
Як позбутися олігархів?
— Їх треба примусово розукрупнити. Наприклад, не може 70 відсотків усієї теплової генерації України належати Ахметову. Він її не модернізовує, але знімає неймовірну ренту за рахунок тарифу. Така ситуація є в багатьох галузях — хімічній, металургійній, у виробництві соняшникової олії.
Деолігархізація викликатиме жахливий опір. Тим більше, Порошенко сам є великим бізнесменом. Питання в його намірах, здатності й рішучості. На жаль, вибравши Порошенка, ми купили кота в мішку. Він не декларував усе, що робитиме на посаді президента.
Які зараз настрої та очікування в суспільстві?
— Величезний плюс, що немає ілюзій, як 2004 року. Тоді всі були закохані в Ющенка, за що пізніше жорстоко поплатилися. За Порошенка голосували, як за неминуче. Люди на Майдані сформулювали, що він має зробити. Вони готові терпіти економічні негаразди за умови, що влада робитиме так само.
Які слабкі сторони Порошенка?
— Свої проблеми він знає краще за нас. Питання в іншому: яка в нього мотивація? Хоче заробити ще більше грошей, здобути славу чи змінити країну й увійти в історію як найефективніший президент?
Його критикують за відсутність команди.
— Це — не проблема. В Україні достатньо кваліфікованих спеціалістів, які можуть закрити всі ділянки роботи. Але те, кого вони з Кличком завели в Київраду — перший тривожний дзвоник. Замість того, щоб включити до списку майданівців, вони понабирали людей Черновецького (колишній мер Києва, після відставки якого з'ясували, що столицю розікрали на понад $70 млрд. — "ГПУ"). Дивитимемося — це випадковість чи закономірність.
Якою бачите Україну через п'ять років?
— Наша стратегія — стати повноправними членами Євросоюзу і НАТО. Тоді матимемо рівень життя, як у Західній Європі. Через скільки років це буде — не знаю. Але зараз треба навести лад у країні.
Який найгірший сценарій?
— Розпад України в результаті зовнішньої агресії.
3 251 голосу не вистачило Тарасу Стецьківу для перемоги на парламентських виборах 2012 року. Міг ушосте стати народним депутатом.
Балотувався в окрузі №117 у Львові. Поступився кандидату від "Батьківщини" Ігорю Васюнику.
Донька рік не може знайти роботу
Батьки Тараса Стецьківа — зі Львівщини. Працювали робітниками на ювелірному заводі в обласному центрі.
— Я один із півсотні родичів дістав вищу освіту, — каже Тарас Степанович.
Вивчився на історика у Львівському університеті ім. Франка. Працював учителем у школі-інтернаті, науковим співробітником Музею українського мистецтва.
Був народним депутатом п'яти скликань. Останні два роки в різних університетах читає лекції з історії, філософії та політології. На президентських виборах 2014-го був довіреною особою Анатолія Гриценка.
Рідний молодший брат Андрій — депутат Львівської міської ради від "Нашої України". Дружина Галина працює в косметологічному салоні. Син Арсен — експерт політико-правових програм столичного Центру Разумкова. Донька Наталія торік закінчила факультет психології. Досі не може знайти роботу.
5 
1
Коментарі
7