— І влада, й опозиція зробили фатальну помилку — не зрозуміли, що в Україні масовий протестний рух, — каже 48-річний Андрій Золотарьов, керівник центру "Третій сектор". — Коли почалися протести, опозиціонери думали, що народ вийшов їх підтримати. Розгорілися президентські амбіції. Кожен вів свою президентську кампанію і два місяці годував людей казками. А влада вирішила, що то змова всередині країни за участю світового закулісся.
Андрій Володимирович у чашці запарює мелену каву. Зустрічаємося в його офісі у житловому будинку в центрі Києва. Розмовляємо на кухні. За півтори години він не присідає — спирається на білі меблі.
— Якби люди вийшли за опозицію, Януковича уже знесли б. Якби була змова — він би давно їх задавив, — продовжує Золотарьов. Насипає в чашку три чайні ложки цукру. — Але це масовий рух людей, які вимагають системних змін у країні, діалогу з владою. Це не зрозуміли ні перші, ні другі. Звідси й пішов ланцюг помилок. Опозиціонери розповідали про революцію й ходили торгуватися з владою. Водночас наростало невдоволення, і визріла готовність до жорстких дій. Тому влада пішла на прийняття диктаторських законів 16 січня. Силовики хотіли щемити народ без перешкод. Фактично поставили поза законом мільйони українців. Не відчули, що це призведе до зворотної реакції. Вона була миттєвою. Хто робить мирний протест неможливим, наткнеться на насильницький.
Водночас влада обнулила опозицію. Показала: перед ними люди, які нічого не можуть зробити, ні на що не впливають. Майдан продемонстрував кризу лідерства. Кличка, який намагався загальмувати протистояння, облили з вогнегасника й не слухали. Люди мотивовані. Тому вийти з кризи без системних змін зараз неможливо. Не вдасться придушити протест із допомогою терору. Тітушки — це кримінальний ресурс влади. Маємо міліцію, в якій півмільйона працівників, а вони наймають тітушок — не вистачає сил. Це результат того, що кожна посада купується, продається. Тому Внутрішні війська стоять на морозі в літніх штанях і неутеплених берцях. Можна тільки уявити, скільки з них стануть імпотентами, застудять легені та нирки. На відміну від протестантів, їм доводиться по кілька годин стояти нерухомо. Я служив на Півночі і знаю, чим це все закінчується.
Майдан можна задавити військовою операцією з 10–15 тисячами силовиків із використанням вогнепальної зброї. Через кілька годин він буде порожній. Будуть убиті. Натомість тисячі інших людей візьмуться за зброю й діятимуть за принципом: бий та тікай. Виникне підпілля. Для влади це може бути страшніше, ніж кілька тисяч радикально налаштованих протестувальників на Грушевського.
Влада може піти на запровадження надзвичайного стану? За яких умов?
— Половина центру Києва перекрита силовиками. Діють елементи військово-польової юстиції. За кілька шин у багажнику дають два місяці СІЗО. Фактично це і є надзвичайний стан. А запровадити його по всій країні не вистачить силового ресурсу. Виводитимуть тітушок? Це тільки прискорить крах влади. Таке не пробачать і батьки-утримувачі Партії регіонів.
Кажуть, нардепи-"регіонали"Ахметова вже бунтують.
— Запровадження надзвичайного стану чи розкол України зробить його жебраком. А Ахметов контролює третину вітчизняної економіки. Він — прагматична людина і розуміє: не можна робити країну заручником фобій та амбіцій Януковича.
Чому олігархи досі мовчали?
— Це люди, які розуміють вимоги командної гри й уникають різких рухів. У нинішній ситуації вже прораховують наслідки й тенденції. Бачать, що влада може отримати тактичну, але не стратегічну перемогу. Вона — приречена. Тому з'явилася заява Інни Богословської, що люди Ахметова бунтують і голосуватимуть тільки за регламентом. Це перші ознаки розколу влади. Колись Коломойський сказав іншому олігарху: "Життя — це, як супермаркет. Ти можеш брати все, що захочеш. Але пам'ятай, що на виході доведеться розплачуватися". Тому треба шукати точки компромісу.
Де вони?
— Уже вимальовуються. Це суттєве урізання президентських повноважень. Хоча б тому, що Януковича обирали не з такими повноваженнями. Якщо поміняв Конституцію на свою користь, то йди на вибори і доводь, що народ дає на це згоду. Тоді ти — легітимний. Те, що в нас відбулося, це криза легітимності влади. Маємо перезавантажити її.
Що ще треба зробити?
— Наступний уряд після Азарова має стати Кабміном технократів — незалежним від політичних амбіцій. Працювати тільки заради економіки.
Монархічна модель Януковича — нежиттєздатна. Діагноз нам поставив бацька Лукашенко: розірвали Україну кланами, син президента став мільярдером, у коханок на голові виросли корони. Тому треба урізати повноваження й повертатися до Конституції 2004 року. Демонтаж президентської вертикалі дозволить різко посилити місцеве самоврядування, аби влада наблизилася до людей. Треба міняти правоохоронну систему. Без встановлення справедливості за січневою революцією прийде жовтнева. Якщо опозиція сторгується з владою, обмежиться напівзаходами, то нас чекають ще більші потрясіння.
Майдан — передвісник нової України. Якщо країну не міняють зверху, то зроблять це знизу. Люди два місяці мерзнуть за системні зміни. А втілення теперішньої системи — Янукович.
Чому з лідерів опозиції тільки Кличко наполягає на достроковій відставці президента?
— Опозиція — частина цієї системи. Її логіка проста: система нас влаштовує, але поганих донецьких хочемо замінити на хороших інших. Однак якщо у крісло Януковича завтра сяде янгол, то післязавтра в нього виростуть роги.
Яку лінію в найближчі тижні вестимуть влада та опозиція?
— Влада намагатиметься за будь-яку ціну зберегтися. Але Майдан сплутав карти багатьом. Навіть за кордоном. В останніх заявах Меркель і Путін дали зрозуміти, що не проти попрощатися з Януковичем. Це результат того, що Майдан набув форми суб'єкта процесу. У людей відсутній страх і є розуміння, що за свободу інколи доводиться битися й помирати.
У що Майдан може перетворитися?
— Повинна викристалізуватися якась організація. Майдан потребує політиків і нових лідерів. Можливо, що через певний час доведеться домовлятися з польовими командирами, а не з Кличком, Яценюком і Тягнибоком. Нещодавно Яценюк заявив: "Я готовий отримати кулю в лоб". Наступного дня йому кричали: "Кулю в лоб! Кулю в лоб!". Не можна барижити до безкінечності. Треба висловлювати інтереси людей. Мати план і розуміння, куди ведеш їх. Це те, чого у них не було 1 грудня. Можливо, план тільки визріває.
У коридорі чути розмови — почали сходитися працівники офісу.
Після повернення до парламентсько-президентської республіки — якими мають бути подальші кроки?
— Вибори Верховної Ради за пропорційною системою з відкритими списками. Щоб вожді не торгували місцями, а виборці бачили своїх кандидатів. Далі: оголосити й дострокові президентські вибори. 1994 року на таке пішов Кравчук. Янукович може тільки намалювати собі перемогу, якщо будуть більш-менш нормальні правила гри. Навіть не допоможе часткова радикалізація його виборців.
Бачимо слабкі кадри у владі й опозиції. Хто перезавантажуватиме країну?
— Без деполітизації нічого не вийде. Якщо "регіонал" — добрий фахівець, то навіщо його звільняти?
Як відновити справедливість? Що робити з грішми "сім'ї"?
— Будь-яка нова влада повинна провести аудит. Результати можуть дати матеріали для роботи прокурору. Можна сховати 30 мільйонів доларів. Усе, що більше — проблематично. Світова фінансова система так побудована. За останні роки незаконно був віджатий ряд бізнесів. Справедливість має бути відновлена. Глобальна несправедливість і спричинила вихід людей на вулицю.
Янукович досидить у кріслі до 2015 року?
— Зараз це 50 на 50. Питання: якою ціною? Він став гнилим активом для народу, олігархів і зовнішніх політичних центрів — США, Європи, Росії. Ніхто не хоче мати справи з єнакіївським Дювальє — був такий диктатор Гаїті. Бажано позбутися його максимально швидко та легітимно — на виборах.
Придумав образ сільської вчительки для Тимошенко
Андрій Золотарьов родом із Дніпропетровська. Вивчився на історика у Воронезькому університеті. Служив на Північному флоті. Довчався в Дніпропетровську, де здобув і другу освіту — юриста. Викладав політологію.
З 1994 року працює політконсультантом. У народні депутати вів Олександра Рябченка, Володимира Литвина. В середині 1990‑х працював з Юлією Тимошенко, яка вперше балотувалася до Верховної Ради в одному з округів на Кіровоградщині.
— Порекомендував зняти дорогу біжутерію, змити косметику, надіти скромний одяг і зібрати волосся в пучок, — згадує Золотарьов. — Зробили з неї образ сільської вчительки. З першого на той момент в Дніпропетровську 500-го "Мерса" вона пересіла у "Волгу". Отримали 91,3 відсотка голосів.
На президентських виборах 2004‑го працював у дніпропетровському штабі Віктора Ющенка. У Києві займався виборчою кампанією мера Леоніда Черновецького. На останніх парламентських виборах вів у депутати мажоритарника Володимира Пилипенка. Той переміг на Полтавщині. Кілька років працює з комуністами.
Одружений. Старший син 23-річний Кирило вивчився на прокурора. Меншому Климу — 12 років.
3 
1
Коментарі