— Будь-який український президент на наступний день після обрання починає думати про другий термін. Порошенко — не виняток. Якщо переконається, що переобиратися краще достроково, шукатиме для цього можливості. Якщо ж ні, тягнутиме до 2019-го, — говорить політолог 61-річний Олександр Кочетков.

Восени Петро Порошенко має оголосити курс на вступ України до Європейського Союзу. Це стане негласним початком його передвиборної кампанії, пише 11 серпня видання "Українська правда" з посиланням на джерела в Адміністрації президента.

Стратегію Порошенка розробляє політтехнолог і народний депутат від БПП Ігор Гринів. Згідно з нею, президенту пропонують частково передати повноваження парламенту. Зокрема, функцію призначення голів обласних держадміністрацій. За собою залишить вплив на Міністерство закордонних справ і силовий блок в уряді.

Верховна Рада має стати двопалатною. Верхня — 150 мажоритарників, нижня — 300 списочників.

Вибори президента України заплановані на 31 березня 2019 року.

— Шанси в Порошенка виграти — мінімальні. Відчуває, народної підтримки не має. Однак використовуватиме будь-які технології, щоб втримати владу. Один із його успіхів — безвізовий режим із країнами Євросоюзу. Максимально експлуатуватиме цю тему. Шукатиме інші ­успіхи, — продовжує Кочетков.

— Парламентська більшість формує уряд, а він не має впливу на представників виконавчої влади на місцях. Їх призначає президент. Якщо залишити один центр виконавчої влади, то система працюватиме ефективніше. Але Порошенко розглядає це так, ніби чимось жертвує. Двопалатна Верховна Рада дозволить враховувати інтереси громад. Петро Олексійович може записати це собі в плюс. Хоча для цього потрібне нове законодавство, що буде складно прийняти.

Порошенку варто боротися з корупцією, проводити структурні реформи, вибудовувати армію. Це те, чим мав займатися з початку перебування на посаді.

У команді Порошенка розглядають ідею другого туру виборів із лідером "радикалів" Олегом Ляшком.

— Основний конкурент президента — Юлія Тимошенко. Має достатній рейтинг, щоб вийти у другий тур виборів. Але розглядають варіант із Ляшком, бо він — максимально зручний опонент для Порошенка, — додає Олександр Кочетков.

— Позачергових виборів президента не буде. Влада не зацікавлена в них, — каже колишній народний депутат Тарас Чорновіл, 53 роки.

— У другій половині 2018-го Порошенко має показати результат у ході військової операції — по звільненню Донбасу. Будуть певні юридичні рішення у справі Януковича. Просуватиме пенсійну та земельну реформу. Двопалатної Верховної Ради не буде. Петро Олексійович не є прихильником федеративного устрою. А такий парламент створюють, коли країна йде до цього.

До наступних виборів у Порошенка може не залишитися конкурентів. Повним ходом іде дискредитація Юлії Тимошенко. У Ляшка підвищується рейтинг, коли робить те, що подобається людям. Але під час голосування вони думатимуть про можливі наслідки свого вибору. Прем'єр Володимир Гройсман, голова Верховної Ради Андрій Парубій або генпрокурор Юрій Луценко проти Порошенка не підуть.

Подавати заявку на членство в Євросоюзі в Адміністрації президента планують до закінчення другої каденції Порошенка.

— Це можна зробити в будь-який момент. Але заявка в найближчій і середній перспективі не матиме успіху, — говорить експерт із міжнародних відносин 38-річний Сергій Солодкий.

— Кожній такій країні дають анкету з чіткими критеріями та завданнями. Ідеться про реформи всіх сфер — від політики до транспорту й безпеки. Ми ще не спромоглися виконати навіть зобов'язання, прописані в Угоді про асоціацію.

До того ж у Європі тривають дискусії, як їй розвиватися. У громадян ЄС є страхи щодо можливого розширення Союзу. Бояться приєднання бідної країни, що висмоктуватиме ресурси багатших. Політики цих держав прислухаються до настроїв своїх виборців.

Дехто вважає, стрімке приєднання до НАТО чи Євросоюзу може спровокувати ще більшу агресію Росії щодо України. Можливо, це надуманий аргумент, але європейські політики рахуються з ним.

×