У вівторок у палаці "Україна" святкували 90-річчя Національної академії наук. Проте "зіркою" свята був її керівник Борис Патон, якому 27 листопада теж виповнилося 90.
У президію на сцені палацу Борис Євгенович заходить без ціпка. Його підтримує за руку 52-річна донька Євгенія, завідувач лабораторії столичного Інституту клітинної біології. Потім жінка сідає в залі серед гостей. Дружини винахідника, 87-річної Ольги Борисівни, не видно. Вона колись працювала інженером в Інституті механіки. Кажуть, тепер рідко виходить із дому.
Борис Патон — автор 400 винаходів. 2004-го за розробку технології зварювання живих тканин отримав Державну премію України. Відмовлявся від неї до останнього. Бо очолює комітет із присудження держпремій. Але на врученні нагороди наполіг тодішній президент Леонід Кучма.
Президент Віктор Ющенко, 54 роки, приїжджає у палац "Україна" о 15.00. Сідає у президії по праву руку від Патона. У прес-службі президента розповідають, що 27 листопада Віктор Ющенко подзвонив ювілярові, сказав, що вручає орден Ярослава Мудрого, побажав здоров"я і відправив із кур"єром букет квітів, перев"язаний жовто-блакитною стрічкою.
Прем"єр-міністр 48-річна Юлія Тимошенко запізнюється на півгодини. Усі чоловіки у президії підводяться. Президент сидить, вдає, що не бачить Тимошенко, відвертається від неї і починає щось жваво обговорювати з міністром освіти Іваном Вакарчуком. Тимошенко вітається за руку з усіма, окрім Віктора Андрійовича. За протоколом вона має сидіти праворуч від Ющенка. Юлія Володимирівна відсуває свій стілець за півметра від глави держави, сідає.
Борис Патон 56 років очолює Інститут електрозварювання НАН України. У перші дні війни його відрядили на суднобудівний завод "Красное Сормово" у російському місті Горький, де виготовляли підводні човни. Потім перевели у місто Нижній Тагіл. Там Борис Євгенович із батьком, Євгеном Патоном, який звів міст через Дніпро у Києві, удосконалили найкращий танк Другої світової війни — Т-34. Борис Євгенович завжди наголошував, що хоче бути схожим на батька.
— В Інституті електрозварювання його називали Батя, — згадує Борис Євгенович. — Тато був дуже вимогливим. Він завжди стояв зранку на порозі Інституту з годинником у руках. О дев"ятій починав працювати. Хто приходив пізніше, того штрафував.
Після привітань Борис Євгенович виходить у хол. Розповідає, що на ювілей із Грузії приїхав 75-річний Созар Якобашвілі — директор Міжнародного навчально-дослідного центру зварювання. Йому стало зле на платформі метро Шулявська. Помер до того, як приїхала "швидка".
— А я про це тільки потім дізнався, — хитає головою Борис Євгенович. — Приїжджали друзі з "Уралвагонзавода" (там винахідник працював на початку Другої світової. — "ГПУ"). — Подарували іменний годинник, альбом із фотографіями батька — у мене таких немає. Дзвонили із секретаріату російського президента Дмитра Медведєва. Сказали, що він нагородив мене орденом "За заслуги" першого ступеня.
Про самопочуття Патон каже:
— Хотілось би краще. Але в басейн ходжу кілька разів на тиждень. Ще років 10 тому любив водні лижі. Але 1995-го на Дніпрі поламав ногу. Довелося поставити хрест і на лижах, і на тенісі.
Після цієї операції Борис Євгенович запропонував різати кістки лазером. Адже йому ногу різали механічною пилкою.
— Їм часто, але небагато, — продовжує Патон. — Іноді навіть сто грамів можу дозволити.
На питання про рецепт довголіття відповідає:
— Треба працювати. Чим більше, тим краще.
3 
1
Коментарі
7