З колишнім нардепом-"нунсівцем" 48-річним Тарасом Стецьківим зустрічаємося в одному із закладів мережі ресторанів "Мафія". На минулих парламентських виборах він програв мажоритарний округ у Львові. Поступився 3251 голосом кандидату від Об'єднаної опозиції Ігореві Васюнику.

— Продовжую займатися тим, що і все своє свідоме життя робив — громадською та політичною діяльністю, — розповідає Стецьків. Зараз він постійно живе у Львові. Приїхав до Києва на два дні провести кілька зустрічей. — Опозиції треба буде позапарламентська підтримка. Як в акціях, так і в можливому протистоянні режиму, який невідомо що витворятиме 2013 року.

Які нові настрої в суспільстві?

— З'явилась надія. Люди ще пам'ятають 2002 рік, коли після виборів "Наша Україна" з Морозом та Блоком Тимошенко повели себе так, що здобули перемогу 2004-го. Я би дуже хотів, аби зараз три опозиційні сили діяли в парламенті не тільки ефектно, а й ефективно. Якщо почнуть з'ясовувати стосунки — у людей буде чергове розчарування. Тоді може з'явитися запит на якусь іншу суспільну силу.

Стецьків замовляє каву еспресо та газовану воду.

Де політична ніша для цієї "іншої сили"?

— У векторі правого консерватизму.

В Україні зараз можуть спрацювати тільки три ідеї. Перша: євразійський вибір, об'єднання слов'янства. Другу ідею сповідує "Свобода" — це претензія на власну цивілізаційну модель. Третє: долучення до західної цивілізаційної моделі. Нова сила могла б поставити політичну мету завести Україну до Європи. Наприклад, років за 10.

Але ж і опозиція, і влада підтримують євроінтеграцію.

— Вони обмежуються деклараціями — коли їх запрошують до Брюсселя та Парижа або коли треба протиставитися ідеї втягування в Митний союз Путіна. Коли гострота спадає, ми живемо, як і раніше.

Треба вже сьогодні почати впроваджувати правила та цінності, на яких заснована післявоєнна Європа. Пояснювати: якщо в основі нашої ідеології не стане людина та її права, якщо не навчимося довіряти один одному і спільно працювати, нічого не буде.

Яку стратегію має обрати опозиція в парламенті?

— У перший день роботи мав вийти хтось найстарший і заявити про створення єдиного надпартійного об'єднання. Це був би дуже вагомий сигнал для суспільства на консолідацію і дало б ідеологічну перевагу над владою. Так ми діяли 1990 року. Нас було 125 людей (депутатів, які об'єдналися в демократичну Народну раду. — "ГПУ"). Їх — трохи більше 300. За півтора року ми виграли (Україна здобула незалежність. — "ГПУ"). Потрібно перемагати на кожному клаптику поля: у законах, виступах, прогресивніших ідеях, контактах із людьми. Не можна замикатися на парламентській роботі.

В Януковича зараз вищий рейтинг, аніж у кожного окремого лідера опозиції. Чого не вистачає Яценюку, Кличку, Тягнибоку?

— Кожен із них, окрім Тягнибока, в другому турі виборів сукупно набере більше за Януковича. Але Янукович не дурень. Він бачить розстановку сил і не гратиме в чесні вибори.

Що на сьогодні є в Януковича? Він посварився з Європою. Не пішов у Митний союз із Путіним. Розсварився з власним народом. Останній склад Кабміну вказує, що президент, обрізавши олігархів, концентрує владу в руках "сім'ї". Він повністю себе ізолював, став мішенню для всіх. Це — початок кінця. Але, образно кажучи, він буде відстрілюватися до останнього патрона. Янукович влади не віддасть. Застосує все, що прийде в його буйну голову. Пересварить вождів опозиції, піде на референдум. Може бути реалізований сценарій розколу країни.

Чому лідери опозиції вже сьогодні не скажуть людям: ми домовилися, як діяти, ось наша програма, цей буде президентом, цей очолить уряд, а третій стане спікером?

— 2003 року в Грузії так зробили Саакашвілі, Ніно Бурджанадзе та Зураб Жванія: він — президент, вона — спікер, Жванія — прем'єр. Буде четвертий — хай очолює Нацбанк. З'являється п'ятий — йому Раду нацбезпеки. Ці п'ятеро отримують посади, що забезпечують життєдіяльність країни. Президент — перший серед рівних.

Треба примусити Яценюка, Кличка й Тягнибока піти на об'єднання. Бо досі в Україні діють за правилом: хто виграв, той отримує все.

Януковича можуть переконати не балотуватися 2015 року, якщо він отримає певні гарантії безпеки?

— Янукович не вірить, що наступник може дати справжні гарантії. У нього є лише один вихід, геополітичний — домовитися з Америкою і відпустити Юлю. В такому разі вона має дати гарантії не посадити його. Європа не відійде від своєї позиції, бо не має сили змушувати Януковича, а Америка — має. Протягом останніх 20 років американські компанії не заходили на ринок України. А при Януковичі — зайшли (йдеться про розробку газових і нафтових покладів. — "ГПУ"). Це означає, що варіант домовленості із США реальний. І він хороший для всієї країни. Янукович так уникне громадянської війни. Після відходу від влади позбудеться багато чого, що "нацарював", але дещо йому і залишать.

Тоді Янукович не пішов би на вибори?

— Пішов би. Виграв би чи програв, але головне, що міжнародна спільнота була б гарантом цих виборів.

Мій прогноз: усе закінчиться дуже жорстким політичним протистоянням. Янукович зараз поводиться, як Гітлер 1944-го чи Каддафі — за рік до смерті. Єдине чим відрізняється, що не фанатик і в нього є страх. Це дає шанс Януковичу зупинитися. Тому Європа й призначила нам саміт на 23 лютого.

2013 року вирішуватиметься цивілізаційний вибір України: Митний союз чи Європа. Нас втягнуть під Москву або ми вольовим зусиллям будемо заповзати в Європу. Янукович повинен піти на поступки: впустити західний бізнес в Україну, звільнити Тимошенко, Луценка. Гарантувати, що Україна рухатиметься шляхом європейських цінностей. Треба піти на найважче: примусово розукрупнити олігархів — поділити монополії. Те, що свого часу зробив Рузвельт у Штатах. Не можна допускати ситуації, коли десяток сімей володіють активами, що в кілька разів перевищують український бюджет. Рано чи пізно слід буде законодавчим актом примусово зобов'язати їх продати частини активів. Встановити термін: якщо не продали, держава забирає. Усі продадуть. Тоді запустяться механізми конкуренції.

На Сході та Півдні опозиція майже не працює. У чому причина?

— Існує ментально-історичний поділ України. Голосування на виборах показують, що воно практично збігається з межами поширення колись Литовського статуту, Магдебурзького права і кордонів Речі Посполитої. Але, з кожними виборами ця межа відсувається все далі на Південь та Схід. Відсоток голосів за демократичні сили зростає, а за комуністів та "Регіони" — падає. Якщо б ми сьогодні погодилися з ідеєю європейського цивілізаційного вибору, то її пропаганда в містах Півдня і Сходу отримала б велику підтримку серед молоді. Для людей 20-30 років привабливо вчитися на Заході, їздити туди у відпустку.

Стецьків платить за рахунком 85 грн.

×