— 2014 рік для цивілізованого світу минув під знаком нашої країни, — говорить 49-річний Костянтин Матвієнко, експерт корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика". — Українці показали себе героїчними, сміливими, здатними до самоорганізації, самопожертви.
Зустрічаємося на столичному майдані Незалежності. Вікна суші-бару виходять на стелу, під якою свічками виклали "Слава Україні! Героям слава!", виставили плакати з Революції гідності. В наметі "Правого сектору" збирають кошти для військових.
— По настроях українців видно, що довіра до держави залишається низькою, — продовжує Матвієнко. — Вона мала б відповідати тому рівню, що їй задає суспільство. Але держава відстає від людей.
Чому?
— Сцена Майдану що 2004-го, що через 10 років за своїм персональним складом не дуже відрізнялася, — показує ліворуч через скло. — Плодами революції скористалися ті, хто підпадають під люстрацію. Чи покараний хтось за вбивства на Майдані або за корупцію? Чи зроблено спробу повернути в Україну награбоване Януковичем і його людьми? Народ потерпає в злиднях, а влада спокійно ставиться до того, що звідси вивезли величезну кількість готівки, коштовностей. Найгірше, що продовжують процвітати олігархи. Парламент знову смикають за нитки ті ж фінансово-промислові групи. Суспільство це бачить, відчуває. Тому не довіряє державі.
Чому нікого не покарали?
— Еліта не змінилася. Зв'язки й зобов'язання залишаються. Якщо зараз проводити публічні судові процеси над винними, ті багато чого розкажуть про чинну владу.
За нинішніх керівників покарання винних не дочекаємося?
— Минув рік. Закони жанру вимагають покарати хоча б стрілочників. Але навіть цього немає. Всім дали можливість утекти. Суспільство вже на це реагує. Перестає платити податки. Відбуваються два зустрічні процеси. З одного боку, люди забезпечують армію, а з другого — не довіряють податківцям. В інтернеті з'явилися фото, наскільки розкішно святкують корпоративи державні установи. Як приклад, Київська державна реєстраційна служба. Пишуть, що влаштували гулянку за рахунок ресторану "Дубки". Це — непристойно.
Чому це продовжується?
— Бо ті люди — дурні, підлі, безвідповідальні. В інформаційний простір вкидають тезу, що не витримаємо третього Майдану. Не впевнений. Рух проти підлості держави має початися з добровольчих батальйонів, військових загонів.
У Донецьку бари й ресторани переповнені. В Луганську — трохи менше. Там працюють підприємства — попри те, що перестали перетікати платежі. Отже, створено економіку військових дій. Тіньову. Чимало хто навчився заробляти на війні, що спонсорує Росія. І дозволяють собі добре жити.
Що найбільше непокоїть у діях чинної влади?
— Здирництво. Бюджет на 2015 рік — це суцільний недолік. Сподівався, він стимулюватиме економіку, створить умови для самозайнятого, самоорганізованого населення. Аби вони працювали, а отже, оживляли економіку. На даний момент бачимо, що забирають усе — через податки, соціальні платежі. Що таке обкласти податком депозити? Банківській системі не довіряють, люди звідти й так забирають гроші. То введенням податку на депозит ми ще більше стимулюємо процес забирання коштів. Їх виводять у тіньову економіку. А як гроші звідти направити в будівництво мостів чи доріг? Ніяк. А в держави фінансів немає. Віялові відключення світла, відсутність нормальних побутових умов — ось до чого призведе такий бюджет на 2015 рік.
Як виводити економіку з тіні?
— От ми з вами сидимо в "Глобусі". Ще два роки тому тут було повно кафешок. Зараз лишилося декілька. Сюди перестали ходити люди, нести гроші. Гляньте на площу: вона майже порожня, хоч нині — свята. Тут не було як пройти в такий час. Вирувало життя — в першу чергу, економічне. Тепер змінилася структура споживання. Люди стали ощадливішими. Розуміють, що гроші будуть потрібні на ліки, їжу, одяг. Зменшення споживання призводить до занепаду економіки.
На першому етапі виведення з тіні треба відпустити будь-яку економічну активність. За формулою: будь-яке підприємництво законне, його не може зупиняти ніхто — ні міліція, ні прокуратура. Якщо воно не загрожує життю, здоров'ю, довкіллю, історичному середовищу. Від тих, хто торгує насінням, до проституції — все треба легалізувати. І гральний бізнес зробити державним, прозорим. І тільки тоді акуратно запроваджувати податки.
Яким буде 2015 рік для України?
— Є два варіанти. Перший: він може бути ще кривавішим, ніж 2014-й. Другий варіант: якщо влада візьметься за розум, то нинішній рік здатен стати мостом на шляху від напівдикунської держави до цивілізованої. У будь-якому випадку, 2015-й великою мірою визначить наше майбутнє.
Коли Яценюк уперше йшов на прем'єрство, говорив: завдання уряду — втримати ситуацію. Вдруге: що 2015-го маємо вижити. Коли влада почне займатися розвитком країни?
— Виживання для влади й суспільства — різні речі. Для них — це збереження можливостей збагачуватися. Структура влади не змінилася, як і люди, що прийшли до неї. За час роботи двох урядів Яценюка була тільки одна напівреформа — дали автономію вищим навчальним закладам. У середній освіті нічого не змінюється. А що робиться з охороною здоров'я? Так, міністром призначили некорумпованого чоловіка. Зате заступників саджають на фінансові потоки. У Януковича все було просто. В кожному міністерстві була людина, яка спрямовувала потоки в кишені "сім'ї". Зараз відбувається приблизно те саме, тільки хаотично. Наприклад, що мер столиці Кличко витворяє із закупівлею рухомого складу метрополітену? За його оновлення ми переплатили десь у півтора раза. Водночас обіцяють збільшити плату за проїзд до 4 гривень. Якщо кияни стільки платитимуть, якщо не буде протестів, не перекриють Хрещатик, а Кличка не винесуть із мерії — так тоді їм і треба. Вистачило б 100 тисяч людей, щоб влада зрозуміла: перед підвищенням ціни треба відкрити формулу тарифоутворення. Звідки вони взяли цю ціну? Можливо, вона має бути менш ніж 2 гривні.
Чи здатен Порошенко задавати темп змінам?
— Це його обов'язок. Але він цього не робить. У Яценюка й Порошенка головний процес — боротьба між собою.
Як зменшувати прірву між владою й людьми?
— Суспільство має збудувати нову владу, а цій подякувати й відпустити на Канари. Що скоріше це станеться, то буде краще. У влади ще є січень і лютий. І то, мабуть, не весь.
На яку міжнародну підтримку можемо розраховувати?
— Нам уже не хочуть давати гроші. Бачать, що з корупцією нічого не зроблено. Одним із їхніх побажань є вільний ринок землі. Наша обивательська позиція полягає в тому, що ніколи не продаватимемо землю. Політичні партії змушені зважати на це. Хоча тут немає нічого страшного. Земля має перетворитися на товар. Нехай нею володіє хоч князь Монако. Головне, щоб земля працювала.
Дописує сьомий роман
Костянтин Матвієнко закінчує писати сьомий фантастичний роман, що має вийти 2015 року. Події відбуваються на іншій планеті. Жоден герой не гине. Задумав твір 2011-го.
Першу книжку почав писати під час роботи у Верховній Раді 2002-го. Був там головним консультантом у комітеті з питань держбудівництва та місцевого самоврядування.
Двічі обирали депутатом Київської міськради.
Торік декілька разів був за кордоном — у Франції, Грузії, Литві, Ізраїлі.
— Як до людей, до нас добре там ставляться, — розказує Костянтин. — Стояв у Парижі в черзі до музею "Палац витончених мистецтв". Того дня громадяни Євросоюзу могли заходити безкоштовно. Мене охоронець спитав, звідки я. Відповів, що з України. Він говорить: вам безкоштовно. Хоч ми й не є членами ЄС.
Розлучений. Має двох синів.
3 
1
Коментарі
12