У вівторок київський Апеляційний суд почав розглядати по суті апеляцію екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Той оскаржує вирок Печерського райсуду Києва, який дав йому чотири роки.
— Сьогодні буде чергове підтвердження відсутності судової системи в Україні, — каже перед засіданням дружина 46-річна Ірина Луценко. — Розуміємо, що рішення не буде справедливим. Ми це зафіксуємо документально. Прийде час, і можна буде реабілітувати чоловіка. Зараз у нього став шлунок, виділяється шлунковий сік. Виходить, що сиди і гний у тюрмі.
Привозять 47-річного Юрія Луценка. На початку захист просить відводу головуючого судді Рибака. Судді йдуть до нарадчої кімнати. За 20 хв. відмовляють. За годину після початку до приміщення приходять семеро нардепів-"нунсівців".
— З точки зору скептицизму, треба відправити справу на додатковий розгляд у Печерський суд. Але цього не зроблять, бо суддя у нас правильний — із Донецької області. Впевненості, що суду як такого не буде, — розказує "нунсівець" 46-річний Юрій Гримчак. — У справі Тимошенко взяли паузу по касації на півтора місяці. Мабуть, таку ж візьмуть щодо Луценка.
Суддя 2,5 год. зачитує короткий зміст справи екс-міністра. Потім оголошує обідню перерву на 1,5 год.
Кажуть, на засідання Луценко приніс надруковане заключне слово на 14 аркушах. Там є така фраза: "Якщо на виборах ми не змінимо неприйнятну не тільки для нас, але і для світу владу, вибір української долі приймуть без нас. На жаль, важелів "примушування до союзу" у північного сусіда набагато більше. Та й енергії у кремлівського царя щодо нас явно більше, ніж у брюссельської капусти".
2 
1
Коментарі
10