Колись Олександр Волков був першим помічником президента Кучми. Колись він відповідав за його обидві виборчі кампанії, а потім відповідав за домовленості між президентом і Верховною Радою. Колись його поза очі називали "директором парламенту".
Тепер він живе в Києві на Лівому березі. Навколо його великого, але одноповерхового будинку — поле у 40 гектарів. Його не взяли до Блоку Юлії Тимошенко, і тепер за виборами 26 березня він лише споглядатиме — зі свого маєтку, де ставок, нова церква, на честь Олександра, але Невського, дитяча гойдалка і дерев"яні санчата. Бо тепер у нього, 57-річного, — півторарічна донечка і на двадцять з чимось років молодша дружина.
Входимо в будинок. Помічник Волкова просить зняти взуття, бо маленька Діаночка любить мандрувати всюди будинком. У коридорі на підлозі лежить шкура зебри: господар — затятий мисливець. Далі велика зала з каміном, шкіряними диванами і кріслами. На стінах фото: Волков з Кучмою, Волков з Ющенком, з Березовським, з Тимошенко — ще нефарбованою, з Папою Римським, вже покійним. Більярдний стіл. Біля нього на стіні гобелен, з якого дивиться здоровенний сірий вовк.
Жінка-служниця ставить на столик каву і чорнослив у шоколаді
Волков у спортивному костюмі. Просить почекати кілька хвилин, поки переодягнеться. Тихо заходить жінка-служниця, старша фарбована блондинка, ставить на столик каву і чорнослив у шоколаді.
У брюках і сорочці з краваткою, у синіх шльопанцях "Адідас" з"являється господар. Запитуємо про відносини президента з парламентом.
— Ви знаєте, я дуже часто слухаю Віктора Андрійовича і, як політик з великим досвідом, сам іноді не розумію, що він хоче сказати, — починає Волков. — Нехай конкретно скаже, що такі повноваження я передаю парламенту, а такі залишаю за собою. Щоб це було зрозуміло не тільки мені, але й маленькому українцю.
Спрогнозуйте, хто скільки відсотків візьме на виборах?
— Десь 25–27 наберуть "Регіони". Близько 18–20 відсотків візьме "Наша Україна". 15–17 — БЮТ. Комуністи і соціалісти наберуть десь по 5–7 відсотків, Литвин — біля п"яти. На підході, ну, це буде залежати від останніх двох тижнів, Вітренко або "Пора-ПРП". Більше ні в кого шансів нема. Дуже багато людей на заході й у центрі не хочуть брати участі в голосуванні. Вони ніколи не проголосують за Януковича, тому що голосували за "сім"ю" Ющенка і Тимошенко. А "сім"я" розпалась.
Якими будуть втрати "помаранчевих" від цього розколу?
— Сьогодні в них у сумі десь 32–35 відсотків. Якщо б вони підписали меморандум про об"єднання, а інші "помаранчеві" сили сказали, що знімаються з виборів на користь цієї політичної коаліції, то, думаю, 40 відсотків набрали б. Для того щоб створити більшість, запросили б до себе чи Литвина, чи соціалістів. І все було б нормально.
А чи зможуть Ющенко і Тимошенко взагалі ефективно діяти разом?
— Знаєте, в чому вся проблема? Ні президент, ні Тимошенко не є самостійними політиками. Вони залежать від своїх команд. А команди... Там — бізнесова, а там — команда проходимців. Треба, щоб вони сіли вдвох, повиганяли всіх із хати і домовилися. А потім прийшли до свого оточення і сказали: бізнес? — іди, займайся бізнесом. Політика? — то політика. Якщо я хоч раз дізнаюся, що ти пролобіював свій бізнес, я тебе посаджу! На цьому крапка. І Тимошенко повинна зробити теж саме. Але їй ще гірше. Їй просто треба позбутися свого оточення.
Кого ви маєте на увазі?
— І Бродського, і Томенка, і Турчинова. Там команда "достойна", — Волков виділяє останнє слово. Як тільки заходить мова про соратників Тимошенко, відповіді Волкова пересипаються добірним матом: — Вони не дадуть їй самостійно керувати. Томенку взагалі треба рота зашити. Будуть чіплятися за неї — за руки, за ноги, стримувати її, але не дадуть, щоб вона домовилася з Ющенком про коаліцію. Просто вони себе в коаліції з Ющенком ніде не бачать.
Переговори з "Регіонами" ведуть і сама Юлія Володимирівна, і її оточення
Це у вас образа говорить: ви допомагали Тимошенко, а вас викреслили з виборчих списків?
— Та ні, це вже пройшло.
І БЮТ, і "Наша Україна" запевняють, що не ведуть із "Регіонами" переговорів.
— Це абсолютна брехня! Переговори ведуться, причому на найвищому рівні. Переговори з "Регіонами" ведуть і сама Юлія Володимирівна, і її оточення. Однак вони ніяк не можуть досягти компромісу в одному — хто ж усе-таки буде прем"єром.
Хто з лідерів виборчої кампанії вас здивував?
— У якій кампанії? Кампанії-то нема! Нічого не робить Янукович, крім безглуздих реклам. Практично нічого не робить "Наша Україна". Нічого не робить БЮТ, тільки обливає брудом з-під лавки "Нашу Україну". А ті з-під другої лавки обливають брудом БЮТ. Ну хіба це виборча кампанія? От згадаєте мої слова: це буде найнижчий показник явки на виборах.
А поїздки по регіонах ви не рахуєте?
— Ну що вони там їздять?.. Брешуть людям у черговий раз. Читав нещодавно виступ Юлії Володимирівни, здається, в Маріуполі. Вона каже: завдання номер один — відділити олігархів від політики. Давайте подивимось на її список. Нехай відділить спочатку сама! Збере з"їзд і скаже: ти і ти — олігархи. Як там його? Губський і всі інші. Нам такі люди в політиці не потрібні. Оце — дія. А зараз це просто брехня.
Тимошенко сама формувала список?
— Ні. Це Бродський, Томенко, Турчинов. А вона просто їздить і розповідає всім про РосУкрЕнерго.
А що ви про це знаєте?
— Після того, як я пішов, вона не говорила про це нічого нового. Іссяк істочнік.
Ви вітали прихід Ахметова в політику. Думаєте, він буде добрим політиком?
— Я казав, що вітаю, якщо кандидатура Ахметова буде запропонована на посаду прем"єра. Майбутнє дійсно за такими бізнесменами, які в 38 років змогли збудувати свою імперію. Я знаю його особисто і знаю, як він відноситься до справи. Бізнесмен він отакий, — Волков піднімає вгору великий палець. — Який буде прем"єр — не знаю. А політиком — пробачте... Політика — це життя, яке треба прожити. Треба забути все і зранку до ночі жити цим. Для цього потрібно не один рік просидіти в парламенті, розібратись. Політик повинен мати свою думку з усіх питань.
Пам"ятаєте, як я писав про Кучму, коли він почав робити дурниці? Хоча я працював і його помічником, і радником, був його найближчим другом. Коли вони висували у президенти Януковича, я сказав, що у того дві гирі на ногах — Медведчук і Кучма.
Ви думаєте, що Януковича висували не для того, щоб він став президентом?
— Можу сказати тільки одне: Леонід Данилович ніколи не готував себе до ролі екс-президента. Він завжди мав надію, що буде третій термін. У цьому його дуже переконував Медведчук. На той момент він набув великої ваги як сірий кардинал. Не знаю, хто тоді більше керував державою — Леонід Данилович чи він.
Те, що на президентських виборах у 1999 році в другий тур до Кучми пройшов саме Симоненко, відносять до ваших заслуг.
— Абсолютно правильно кажуть. Ну, там було дві задумки. Перша — це створення "канівської четвірки". Всіх кандидатів у президенти зібрати "в банку". Що нам дуже добре вдалося. Ну, знаєте, якщо павуків посадити в банку, вони поперегризають один одного. Ними не потрібно займатись. Просто закрити, і далі це вже їхні проблеми. Чотирьох одразу вибили. А потім залишалось тільки вивести Симоненка у фінал. І це зробили успішно. Ми його навіть підтримували. Не чіпали на певному етапі. Але хай усе це залишиться таємницею. Може, доведеться ще раз це робити.
На виборах 1999 року були фальсифікації?
— Навіщо? Там було інше — чітка вертикаль влади і адмінресурс. Кожен губернатор хотів залишитися на своєму місці. Мені потрібно було тільки глянути на ті цифри (рейтинги кандидатів. — "ГПУ") і просто сказати, що двох останніх — "нафіг з пляжу". І все. Більше ми туди не втручалися.
Леонід Данилович завжди мав надію, що буде третій термін
За Кучми ситуація була стабільна, як не кажіть. До того моменту, поки туди не прийшов Медведчук. І всі знали: є батько в державі — є стабільність.
Медведчук порушив стабільність?
— Він узурпував владу у своїх руках. І зробив дурницю, з якою я весь час боровся. Я завжди був за те, щоб у президента було п"ять чи сім незалежних джерел інформації. Щоб він не отримував все з одних уст. Я зайду розкажу. Табачник прийде розкаже. Горбулін. Саша Разумков... А Медведчук усе узурпував. Усі йшли до нього. А він вибирав, що і як доповідати президенту.
Чим займатиметеся у найближчі п"ять років, поки не будете в парламенті?
— Створив інститут політичного аналізу. Ну що ще я можу робити? Що мені — вийти на помаранчеву площу і плакати? Буду займатися політичним аналізом, підказувати через пресу про помилки, які робить президент. Але вони ж усе-таки час від часу викликають порадитись. От учора зустрічався з Єхануровим. Говорили майже півтори години. Результат ви знаєте: він піде у відпустку.
Про політику говорили чи про економіку?
— Ні, економіка мене не цікавить. Є прем"єр, хай він нею займається. Мені довелося займатись економікою, тільки коли Юля вляпалась по самі вуха з бензином. Я тоді підняв старі зв"язки, і за тиждень ми всі проблеми закрили.
Я не давав Юлії Володимирівні робити великі помилки. Якби я залишався і далі, то не дав би їй проголосувати за відставку уряду Єханурова. Вона собі вирила політичну могилу. Важливий не сам факт, що вона проголосувала за відставку уряду, а вкупі з ким. Вона себе штовхнула в обійми комуністів, Януковича і СДПУ(о). Ви ж знаєте, що Єхануров лише очолює уряд. А сам уряд — Ющенка. І таким чином вона перша кинула Ющенку виклик.
Волков каже, що пояснив нинішньому прем"єру, які переговори ведуться за його спиною. І що в них Єханурову не відводять жодної ролі:
— Свято место пусто не бывает. Я думаю, що здивував його.
Олександр Волков народився 30 квітня 1948 року у Києві
1972 — закінчив Київський торговельно-економічний інститут
Остання посада на держслужбі — директор плодокомбінату у Києві
1989–1992 — очолював фірми, які постачали агропромисловим підприємствам пальне та запчастини і переробляли сільгосппродукцію
1992–1994 — президент телекомпанії "Гравіс" (Київ)
1993–1994 — член Ради промисловців і підприємців при прем"єр-міністрі Леонідові Кучмі
1994 і 1999 — один із керівників штабу Кучми на президентських виборах
1994–1998 — помічник президента Кучми
1998–2000 — позаштатний радник президента
2000–2001 — очолював партію "Демократичний союз"
1998–2006 — народний депутат
1 
1
Коментарі