Віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко заявив, що не проти стати головою Верховної Ради у новому парламенті. Водночас він вважає передчасним говорити про свою участь у президентській кампанії 2015 року.
— Заява Тігіпка означає, що всередині Партії регіонів ведуть перемовини про його призначення. Такою заявою він ніби легалізує свій статус кандидата, — каже політолог Андрій Окара. — Усі політики перед виборами завжди трохи набивають собі ціну, перебільшують свої можливості. Тігіпко теж. Озвучене бажання стати спікером — передвиборний хід. Його заява може призначатися не лише для електорату чи опонентів, а й для однопартійців. Так він повідомив, що готовий боротися за цю посаду і став перший у чергу.
Його кандидатура може бути погоджена Партією регіонів?
— Важливо, яка у партії влади складеться більшість. Не слід виключати, що завдяки мажоритарникам вона буде конституційна (300 голосів. — "ГПУ"). Боротьба за посаду голови Верховної Ради точитиметься запекла. Будуть кілька кандидатур, які представлятимуть найвпливовіші лобістські групи політсили. Це найпотужніші середовища: старі "донецькі", партія сім'ї Януковича, групи Фірташ — Льовочкін. Посада спікера залежить від кулуарних домовленостей.
Хто може конкурувати з Сергієм Тігіпком?
— Раїса Богатирьова, Володимир Литвин, Олександр Єфремов. Так чи інакше це люди, які об'єднують та координують діяльність різних груп усередині "регіоналів".
Нащо політику, який активно задіяний у виконавчій владі, пост керівника законодавчого органа?
— Посада віце-прем'єра — міністра соцполітики не дуже популярна і вигідна. Там Тігіпко тільки вбиває рейтинг. Усі біди в житті громадян перекладають на це відомство. Робота спікера добра для відбілювання іміджу. Серед усіх публічних позицій голова Верховної Ради має найвигідніше становище: третя особа в державі, але несе мінімальну відповідальність за ситуацію в країні, не має безпосереднього стосунку до непопулярних реформ, завжди може побідкатися, що обмежений у повноваженнях для виправлення помилок влади. Ця посада — ідеальна для біографії політичного довгожителя. Тому стільки років за неї тримається Литвин.
Чим загрожує Тігіпку недоведення заявлених соціальних реформ до логічного кінця?
— У цього посадовця така харизма, що йому все сходить із рук. Те, що він не здійснив обіцяні реформи, згодом забудуть. Хай там що обіцяв раніше — йому знову віритимуть.
Яку політику Тігіпко провадитиме в разі обрання спікером?
— У цій ситуації він може бути тільки такий, який підходить партії влади, підконтрольний лише їй.
4,7 мільйона українців працюють нелегально. Через це третина заробітної плати перебуває в тіні. Такі дані оприлюднив віце-прем'єр-міністр соцполітики 52-річний Сергій Тігіпко.
— Тут потрібний досить жорсткий, комплексний підхід, — каже. — Необхідне посилення відповідальності керівників підприємств за нелегальне робоче місце. За ці дії має відповідати не тільки персонально керівник, а й організація.
Коментарі
7