В столичному Українському домі учора відкрилася виставка, присвячена 75-й роковині пам"яті жертв Голодомору1932–1933 років. На її відкриття приїхав президент 53-річний Віктор Ющенко з дружиною, віце-прем"єр з гуманітарних питань 43-річний Дмитро Табачник і депутат міськради Віталій Кличко, 36 років.
У холі будівлі на металевих каркасах розвішані стенди з фотографіями та документами тих років. Посередині — дерев"яний віз зі свіжими яблуками. Навколо нього — невеличкі деревця без листя, але з яблуками. Між ними розставляють манекенів в українському вбранні. Охоронці з собаками.
Заходить президент. Допомагає дружині зняти пальто. Подружжя підходить до стендів. Сідають на стільці. Відкриває виставку голова Інституту національної пам"яті 82-річний Юрій Юхновський. Каже, що як у світі, так і в Україні повинні знати про цю трагедію.
— Україна має переосмислити минуле, — говорить він. — Не можна починати майбутнє з чистого аркушу.
Потім на сцену запрошує Віктора Ющенка. Один з охоронців кладе на трибуну текст промови. Та президент у неї майже не дивиться.
— Винуватцем Голодомору був лише більшовицький режим, — каже він. — Я хочу, щоб такі виставки відвідало якомога більше людей.
Закликає всіх громадян України допомагати у створенні реєстру загиблих від Голодомору. Каже, нині працює група, що збирає свідчення очевидців тих років та їхніх родичів. Те, що досі не знаємо точної кількості загиблих, називає соромом.
Потім Ющенко із дружиною оглядає виставку. Із ними йде Кличко. Він говорить, що із семи дітей в сім"ї під час Голодомору вижила лише його бабуся. Каже, що коли його діти підростуть, то обов"язково розповість їм про це.
— Кожен на цій виставці може дізнатися, як це було жахливо, — каже Кличко.
За президентом ходить Табачник. Журналісти запитують його думку про Голодомор.
— Здесь столько специалистов, обойдитесь без историков, — каже віце-прем"єр і відходить убік.
На запитання "ГПУ", чи вважає він такі виставки потрібними, відповідає:
— Я ніяк не вважаю. Я виконую службові обов"язки. Але уряд профінансував усі ці заходи.
5 
1
Коментарі