Біля головного корпусу Донецького національного університету в неділю збираються 35 чоловіків із національними прапорами та стягами партії "Свобода". Деякі закривають обличчя шарфами. 29 січня вони планують ходою вшанувати пам'ять студентів, які загинули в бою на залізничній станції поблизу селища Крути 1918 року.

— А ну-ка разбежались отсюда быстренько, пока не поздно. Я покажу тебе героя! — до "свободівців" підходить чоловік років із 40 у в'язаній шапці, натягнутій на очі. Із ним — ще четверо. — Вот эти ребята в форме вам не помогут, — показує на міліціонерів. Чоловіки бачать, що їх фотографують. Один б'є ногою по фотоапарату. Правоохоронці мовчки відтісняють невідомих убік.

— Это мирная акция, она разрешена, — пояснює чоловікам 35-річний Максим Ровінський, голова управління зі зв'язків із громадськістю міськради.

Ті матюкаються. Поруч четверо представників партії "Русский блок". Ще близько 20 кремезних чоловіків спостерігають за "свободівцями" з протилежного боку вулиці. До місця початку ходи підтягуються 10 міліціонерів із гумовими кийками.

— Україна понад усе! Герої не вмирають, умирають вороги! Донбас належить Україні! — колона учасників акції починає рухатися просп. Гурова.

— Долой бандеровскую сволочь! Донбасс — русская земля! Чемодан, вокзал, Львов! — кричить голова донецької організації "Русский блок" 32-річний Кирило Рибаков. Він іде позаду колони з однодумцями.

До лідера донецьких "свободівців" Артура Шевцова підбігає чоловік і вибиває з рук мегафон. Той падає і розбивається.

Ще троє чоловіків накидаються на журналістів, які знімають напад. В одного з журналістів вибивають телефон. Іншого б'ють кулаком у щелепу. Серед нападників — двоє членів організації афганців "Ніхто крім нас". Бійка триває хвилину. Міліціонери заламують руки її учасникам. Чотирьох ведуть у райвідділ міліції. Троє з них — члени "Свободи". Їх відпускають. На четвертого складають адмінпротокол.

Хода продовжується вул. Артема. З усіх боків "свободівців" оточують противники заходу. Їх відділяють "беркутівці". Біля пам'ятника Шевченку співають державний гімн.

О 19.17 на пл. Ринок у Львові збираються близько тисячі молодих людей у лижних шапках і масках. Шикуються в колону по п'ятеро. Попереду розгортають банер "За мертвих, живих та ненароджених". Ті, хто стоять із боків, тримають червоно-чорні прапори і чорні стяги з білою емблемою, схожою на тризуб.

— А шо то за прапори у вас? — підходить до них Галина Остапівець, 61 рік. — От червоно-чорні, знаю. Наші, патріотичні. А ті чиї?

— То теж наші, націоналістичні, — каже хлопець у біло-зеленій шапці. — Прапори організатора — громадської організації "Автономний опір".

О 19.30 має розпочатися хода. Люди в колоні тупцюють. Дехто починає бігати, щоб зігрітися.

— Ну, блін, починали би вже, — каже Петро Юзьків, 20 років, студент географічного факультету університету ім. Франка. — Мороз такий, що шкіра тріскає. То не літо і не Мальдіви.

Кілька чоловіків стають у коло. Курять.

— Чули, як сьогодні на Крутах усі піарилися, — каже підприємець Андрій Сікорик, 42 роки. — І Янукович, і Ющ, і навіть Юля. Усі один на перед другого зі своїми заявами поперлися. Я вже нікому з них не вірю. Вони б тільки в кишеню собі пхали. Тре за "Свободу" голосувати. То патріоти.

— Та чи ти в голову ранений? — відповідає йому чоловік у чорній болоньєвій куртці та в синій шапці. — Тобі "Свободи" у Львові мало? Цирки тут творять. То якихось рокерів сатаністами обзивають, то ше їм шось невгодно. А щоб реальні справи робити, то їм розуму не хватає. Запроданці такі самі, як і "регіонали".

Привозять близько тисячі смолоскипів. Просять людей заплатити, хто скільки може. Найменше — 2 грн. На палицю намотане просочене бензином шмаття. Люди дають по 5, 10 грн. Запалюють їх, ідуть вулицями з вигуками: "Крути! Крути! Вас не забути!", "Шухевич, Бандера — герої України!", "Україна! Молодь! Революція!", "Слава Україні! Слава нації".

— Але то дебіли, нічим їм зайнятися, — каже один із міліціонерів, що охороняє колону. — Задовбали з тим своїм Бандерою.

Біля пам'ятника Степані Бандері організовують віче. Знову запалюють смолоскипи і кілька фаєрів. Після виступу депутата міськради "свободівця" Юрія Михальчишина співають державний гімн.

— Не викидайте тільки палиць із факелів, — просить у гучномовець один із організаторів. — Вони нам для наступного року згодяться.

Люди гасять вогонь у снігу.

— Класно так пройшлися, — каже один чоловік до іншого. — Я б узагалі зараз з автоматом у ту верховну зраду заскочив і всіх перевалив. Не можна так більше жити, тре якусь революцію робити. Поскоріше б люди до цього дозріли.

×