Регіональними мовами визнані: російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська, кримчацька. Якщо кількість носіїв певної мови на території становить 10%, місцеві органи влади мають використовувати цю мову в офіційному вжитку разом із державною, створювати у навчальних закладах класи та групи з навчанням регіональною мовою. За бажання випускників вони складають нею тести.
Регіональні мови мають використовувати органи влади при наданні послуг, також під час зборів та інших офіційних зібрань, що їх проводять органи державної влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, й у місцевих судах.
Основними мовами інформатики в Україні проголошені українська, російська та англійська. У державних комп'ютерних системах та їх програмному забезпеченні можна вільно використовувати інші мови.
Дистриб'ютори самостійно визначають, якою мовою дублювати фільми іноземного виробництва.
Телерадіоорганізації України можуть на власний розсуд вести мовлення державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин, мовами міжнародного спілкування й іншими. Обсяги загальнодержавного, регіонального і місцевого мовлення державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин мають відповідати чисельності мовних груп і визначаються самими мовцями.
Засідання Верховної Ради, її комітетів та комісій ведуть державною мовою. Промовець може виступати іншою. Переклад його виступу державною мовою, за необхідності, забезпечує апарат Верховної Ради. Акти вищих органів державної влади приймають державною мовою і офіційно публікують державною, російською та іншими регіональними мовами або мовами меншин.
2 
1
Коментарі