Шосту добу біля сільради села Плесецьке Васильківського району Київської області юрбляться кілька десятків місцевих. Вони подали позов від громади до Васильківського райсуду. Оскаржують результати виборів сільського голови. Вимагають заміни членів виборчої комісії та перевиборів. Не пускають у сільраду новообраного голову Валентину Бутько, 55 років.

— Країну брутально зґвалтували, — кажуть. — Це не вибори, а призначення. Нам нахабно плюнули в лице і сміються. Призначена головиха каже, що в неї все схвачено. А ми, тупе бидло, нічого не доб'ємося.

У понеділок, 8 листопада, на сходах сільради стоїть чорна труна. У ній таблички з написами: "права людини", "законність", "демократія", "право на вибори". На дворі вечеріє і прохолоднішає. Селяни не розходяться. 25 чергових рубають дрова і розпалюють вогнище. Вони ночуватимуть на вулиці, в наметі. Дістали військовий казан. Варять куліш.

Інша група щодня збирається на Одеській трасі біля залізничної станції Глеваха. Мітингують, планують перекрити магістраль.

Плесецьке за 38 км від Києва по Одеській трасі. Тут є дитячий садочок, школа, продуктові магазини, бари. У селі — 4 тис. людей, половина з них щодня їздять на роботу до столиці. Вулиці підметені, на дорогах свіжий асфальт, паркани цегляні. Багато нових будинків. У селі працює гранітний кар'єр, молоді родини отримують від сільради 15 соток землі під забудову. Сотка тут коштує $2–3 тис.

У Плесецькому 2848 виборців. Більшість підтримують діючого голову Миколу Луценка. Його, як і багатьох інших, не зареєстрували. Із 86 людей, що подали документи, 44 отримали відмови.

— Я — самовисуванець, — каже місцева Тетяна Фоя, 40 років. — 29 вересня зареєструвала пакет документів. 3 жовтня ми отримали відмову і жодного обґрунтування. Виявилось, у заяві написали слова "район" і "область" скорочено. Я переписала заяву. Рішення сказали чекати три дні. 7 жовтня був останній день подачі заяв. Документи розглядалися не в комісії, а в Бутько вдома. Вона від Партії регіонів. У комісію понабирала своїх родичів. 7 жовтня о 21.00 почали засідання і вели його до пів на першу 8 жовтня. На ранок ми отримали чергову відмову. Викликали вночі міліцію, вони зафіксували порушення. Але що з того? Нас позбавили права зареєструватися.

— Ми не кажемо, що хтось із кандидатів кращий, а хтось гірший, — пояснює 57-річний Анатолій Невгад. — Просто дайте людям зробити власний вибір, а не нав'язуйте призначенців.

Із 2848 виборців не голосували 1259. Бо у списку не було людей, яких вони хотіли би бачити керівником села. З тих, хто голосував — 900 не підтримали жодного кандидата. За Валентину Бутько проголосували 124 виборці. Це найбільша кількість голосів. За безпартійного Віктора Висоцького — 64 виборці. За Лідію Галку — також безпартійну — 39.

— За Бутько голосували її родичі, племінники, куми, — кажуть місцеві. — Вона не має авторитету в селі.

— Ми будемо стояти тут на смерть, — говорить Людмила Гречана, 44 роки. — Бо Бутько відкрито каже, що продасть село разом із людьми. А ви, каже, колеса мені митимете.

— Торік вона спаскудила нам озеро, — перемовляються чоловіки біля вогнища. — На ньому наші діти виросли. А вона взяла в оренду кусок землі, відкрила там виробництво салатів. Обробляла їх чим попало, якимись консервантами. Всі стічні води скидала в озеро. Риба здохла, сморід стояв. Коли ми почали протестували — купила санепідемстанцію.

Селяни вимагають негайних перевиборів. Погрожують перекрити автотрасу Київ–Одеса.

×