Із Миколою Катеринчуком, 38 років, розмовляли в його кабінеті в центральному штабі "Нашої України". Один із лідерів партії сидить за столом. Підіймається, підходить, з усмішкою тисне руку. На стінах — фотографії дружини і доньки. Стіл із двох боків захаращений паперами.
Микола Катеринчук — один із тих, хто категорично проти участі "Нашої України" в коаліції з Партією регіонів, соціалістами і комуністами.
Вас вважають головним внутрішньопартійним опозиціонером. Чому так сталося?
— Бо відбувається обман виборців. Півроку тому казали, що ми ніколи не будемо з Партією регіонів. А тут ідемо в коаліцію з "регіоналами" й комуністами і закріплюємо їх політичний реванш. У когось є принципи, а в когось інтереси. Ті, хто зараз каже, що ми маємо бути в цій коаліції на будь-яких умовах — у них більше інтересів. Їх не цікавить ні майбутнє партії, ні демократія. А щось інше. І ми скоро побачимо, що саме.
Ще на початку, коли ми створювали "Нашу Україну", то вирішували — робити політичний проект для входження у владу чи повноцінну партію? Тоді домовилися, що робитимемо все по-справжньому і надовго. Але зараз я думаю, що все ж таки переміг проект.
Юрій Єхануров ще до виборів казав про необхідність співпраці з Партією регіонів і пояснював це спільними поглядами на економіку. Чому тоді його не послухали?
— Його якраз таки послухали. Велися ж переговори з "регіонами". Їх наслідки ми тепер бачимо.
"Нашій Україні" просто слід повернутися до своїх ідейних засад. Нині вони зруйновані переговорним процесом з антикризовою коаліцією. Принципів не видно, лише різні інтереси, які роздирають і партію, і фракцію. Я намагатимуся робити все, щоб не сталося розколу. Але є вже незворотні процеси, які не можна зупинити через зроблені раніше помилки.
Хіба розкол ще не відбувся?
— Розкол — це коли все поділили й розлучилися. А ми все ж таки юридично будемо співіснувати разом. Думаю, що навіть ті, хто зараз увійде у більшість, через деякий час із неї вийдуть. Бо зрозуміють, що нічого там не вирішують і ніколи не вирішуватимуть. Вони не мають права вето. А це означає, що питання проти яких ми виступатимемо, просто вирішуватимуться без нас.
Але ж і президент Віктор Ющенко попросив "нашоукраїнців" увійти в коаліцію, щоб впливати там на роботу уряду...
— А які в нас є для цього інструменти? Ми просто не зможемо впливати. А якщо зараз зламати позицію депутатів, які ще зберегли своє політичне обличчя, то в них нічого не залишиться. Вони стануть відпрацьованим матеріалом в політиці й робитимуть усе, що вигідно більшості. Не думатимуть ні про які ідеали, а просто стануть частиною машини в триста голосів для вирішення будь-яких питань. Друга російська мова, велика приватизація, продаж "Укрзалізниці", морських портів. Подивіться на Василя Цушка — він опускає очі, коли виступає. Він не вірить у те, що каже. А я знаю його більш як десять років. Він був міцним опозиціонером. Мені по-людськи його шкода. Тому від вступу до коаліції я бачу тільки мінуси.
Подивіться на Василя Цушка — він опускає очі, коли виступає
А ситуація в "Нашій Україні" справді складна. Є два варіанти — і обидва погані. Але треба залишатися чесними перед виборцями. Тоді хоча б майбутнє є.
І що треба зараз робити?
— Суспільство чекає від нас боротьби за демократію. Хтось думає, що Віктор Янукович буде гарантом демократичних змін в Україні й у бізнесі, але я переконаний, що ні. "Наша Україна" мала б стати активним шукачем принципових людей для призначення їх в органи влади.
Вашу партію звинувачували саме в тому, що ви делегуєте у владу непрофесійних людей.
— Насправді жодного призначення партія не робила. Усе вирішувалося в Секретаріаті президента.
Чому "Наша Україна" набрала так мало на виборах?
— Помилкою було те, що Ющенко не очолив список. І те що на з"їзді ми дещо не доробили до кінця — коли намагалися виключити із керівництва партії Порошенка, Червоненка, Мартиненка. У Тимошенко з"явився привід активно нас атакувати.
Але головною помилкою було те, що всі "помаранчеві" не пішли на вибори єдиним списком. У нас би не було зараз жодних проблем. Набрали б 60 відсотків.
Як ви думаєте, рядові партійці зараз на вашому боці?
— Для них же участь у партії не є питанням посад. Вони досі зберігають помаранчеві стрічки. Але вони дезорієнтовані. Дивляться телевізор і не вірять, що наші лідери можуть таке говорити. Досі не вірять, що Янукович — прем"єр-міністр.
Ходять чутки про вашу наближеність до Юлії Тимошенко.
— Що тут говорити. Коли Тимошенко з трибуни оголосила, що ми з Князевичем не погоджуємося приєднатися до антикризової коаліції, до президента прийшли відомі всій країні люди. Я не хочу їх називати. І розповіли йому, що Катеринчук продався Тимошенко. Хоча я особисто вважаю, що маю право на самостійну позицію. А з Тимошенко ми справді зустрічалися минулої п"ятниці. Це була наша перша особиста зустріч за весь час мого перебування в політиці. Поговорили про закон про опозицію. Із нею цікаво спілкуватися. А от працювати — складно.
У пресі вас називають одним із найпривабливіших політиків. Це допомагає?
Катеринчук насуплюється і відвертається.
— Абсолютна дурниця. Навіть не варто це обговорювати. Я переконаний, що зараз усіх більше цікавить те, що відбувається в політиці.
У маленькій суміжній з кабінетом Катеринчука кімнаті — турнік, на якому він інколи підтягується. Каже, що останнім часом спортивну форму втратив:
— Тепер роблю тільки десять підтягувань. Майже не було часу тренуватися. Трохи розлінився. Взагалі-то я завжди підтягувався п"ятнадцять разів. От скоро ми в політиці визначимося, і я зможу надолужити втрачене.
Цього року Катеринчук вступив на економічний факультет Аграрного університету — не хоче пасти задніх у парламентському комітеті з питань економічної політики. Він там заступник голови. Разом із ним у комітеті Ринат Ахметов і Борис Колесников. Катеринчук не вірить, що вони займатимуться реформуванням української економіки. Та й на засіданнях комітету вони поки що не з"являлися.
На верхній полиці шафи у кабінеті — велика лялька в костюмі Діда Мороза. Усміхнене рум"яне обличчя має риси нинішнього голови Верховної Ради Олександра Мороза. Катеринчук придбав її за $1500 на благодійному аукціоні.
— Це було ще до виборів. Він і президент були на аукціоні єдиними помаранчевими політиками. Його ніхто не хотів купувати. Я купив і пообіцяв подарувати Олександрові Морозу, коли він стане спікером.
Тоді Катеринчук розраховував, що Мороз стане спікером у "демократичній" коаліції. Але ляльку Морозу все одно подарує. Чекає нагоди.
— Якщо пообіцяв, то треба виконувати, — усміхається.
1967, 26 жовтня, — народився в селі Лугове Тальменського р-ну в Алтайському краї
1993 — закінчив юридичній факультет Київського університету імені Т.Шевченка
1995 — заснував адвокатську компанію "Моор і Кросондович" (Моор — дівоче прізвище матері Катеринчука)
1999 — захистив кандидатську дисертацію
2002 — обраний народним депутатом, член фракції "Наша Україна"
2004 — представник Віктора Ющенка у Верховному суді
2005 — перший заступник голови Державної податкової адміністрації
2005 — голова виконкому партії "Народний союз "Наша Україна"
2006 — обраний народним депутатом від блоку "Наша Україна"
4 
1
Коментарі