— Другий раз на мій день народження революція починається. Це, напевно, якийсь знак, — каже 48-річний Володимир Іванченко. Викладає польську в Київському національному економічному університеті. З 22 листопада стоїть на майдані Незалежності із прапором Польщі. — У мене мати — полячка, а батько — українець.
Сюди громадяни приходять добровільно. Якщо приносять партійну символіку, то цивілізовано просимо: "Хлопці, краще тут не стояти". Дев'ять років тому кричали за Ющенка, Мороза, Порошенка, Кінаха. А що вони потім зробили для України?
Як довго готові стояти на Майдані?
— Як мінімум, до 29 листопада. Якщо не буде підписано Угоду про асоціацію, то готовий до більш радикальних дій. Пікетуватимемо Адміністрацію президента, парламент, уряд. Не штурмуватимемо, бо це безперспективно. Щоб не допустити кровопролиття, мають бути узгоджені дії. Готовий стояти стільки, скільки треба. Я вже у зрілому віці й доживати в Мутному чи Тайожному союзі не хочу. Мутний, тому що тоталітарний режим Путіна не є прозорим.
У чому переваги Європейського Союзу?
— У Європі поважають права людини. Не дивно, що Янукович не хоче підписувати асоціацію. Тоді буде викорінюватися корупція. Навіть торгуючись за кредити, за якісь гроші, вони сподіваються нагріти свої кишені.
В Європі зрозуміли: якщо Україну не підштовхнути до демократичних змін, то ще років із 50 будемо дозрівати.
Що найбільше не влаштовує в державі?
— Знущання над людиною. Лицемірство, подвійні стандарти, інколи відверте несправедливе судочинство. Можновладці поводяться з народом, як із кріпаками, щоб не сказати — бидлом. Ми — дуже довготерплячий народ. Слава Богу, хоч зараз повстали, але треба було раніше, доки не накопичилося стільки проблем. Держава жодним чином не підтримує громадян у тяжкі хвилини. Якщо ввечері зустрінеш на вулиці міліціонера, то невідомо — чи радіти.
3 
1
Коментарі