Парламентські вибори в Україні можуть бути демократичними і легітимними, навіть якщо політв'язні Юлія Тимошнеко та Юрій Луценко не братимуть у них участі. Це випливає із заяви доповідачів по Україні Парламентської асамблеї Ради Європи — Майліс Репс та Марієтти Пурбе-Лінден. Така позиція європарламентаріїв є зваженою, говорить член комітету Верховної Ради із закордонних справ, позафракційний нардеп Тарас Чорновіл, 48 років:
— Багато разів під час зустрічей з європейськими функціонерами я казав: "Ви публічно заявляєте, що питання участі Тимошенко, Луценка у наступних виборах взагалі не стоїть. Але паралельно ставите дуже жорсткі вимоги до Януковича, аби він амністував Тимошенко і гарантував, що інші кримінальні справи не потягнуть її новий арешт". Проте європейці весь час нагнітали ситуацію. Вимагали не просто звільнити Тимошенко і Луценка, а дати їм можливість узяти участь у виборах. Та для Януковича це означало б визнати їх цілком невинними, реабілітувати і покарати тих, хто їх посадив. Хіба не розуміли, що цього бути не може?
Що має статися, аби Тимошенко і Луценко позмагалися на виборах?
— Це неможливо. Янукович боїться участі у виборах цих двох фігурантів, бо вони реальні опозиціонери. Уся інша опозиція — як із мене балерина. Доповідачі ПАРЄ почали реалістичніше дивитися на ці речі й розуміють, що реабілітації за влади Януковича не буде.
Якими будуть парламентські вибори без Тимошенко та Луценка?
— Вибори легітимними чи нелегітимними роблять три речі. Перша — можливість проводити їх, коли в країні немає стопроцентної диктатури. Друга: існування незалежних, самостійних суб'єктів виборчого процесу — політичних партій. Це піддається сумніву, оскільки дві опозиційні політсили залишилися фактично без лідерів. Бо хто такий Яценюк на фоні Тимошенко та Луценка? Господи, це сміх, хоч як би було гірко. Третя умова легітимних виборів — відсутність підкупу, фальсифікацій.
Які настрої в Європі щодо України?
— Проявляється все більше "аль ігноре" — повне ігнорування. Менше кажуть, менше пишуть, навіть у негативі. Євро-2012 трішечки підняло позитив, але не влади, а країни загалом. Я б не сказав, що є особливий інтерес до нас. Так, кожен день у якійсь європейській структурі згадують про Україну. Але у цій самій структурі згадують ще про три десятки країн. Причому іншим державам присвячують серйозні наради, а Україна фігурує лише в якійсь дискусії. Тож ми себе трохи переоцінюємо, коли кажемо, що вся Європа тільки про Україну і говорить.
Коментарі