14 листопада парламент ухвалив зміни до закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту". Крім бійців АТО, постраждалими вважають і тих, хто під час акцій протесту отримали тілесні ушкодження. А саме — тяжкого, середнього або легкого ступеня, які не призвели до інвалідності. Стосуватиметься це активістів, що звернулися до медичних закладів з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року. Їм видадуть посвідчення "Постраждалий учасник Революції гідності".

Дія закону не поширюється на працівників міліції, спецпризначенців, бійців Внутрішніх військ, Збройних сил України та інших військових формувань, що брали участь у сутичках під час Революції гідності.

Закон набере чинності за три місяці з дня опублікування.

— Якщо в людини немає медичної довідки, виданої під час Революції гідності, вона не отримає статусу учасника бойових дій, — каже організатор медичної служби Євромайдану й народний депутат 52-річний Олег Мусій. — Поранені зверталися в медслужбу на Майдані. Допомогу надавали в госпіталях, облаштованих у квартирах. Медична служба вела облік. Видавали довідки й фіксували в нашій базі. Якщо реально людина була поранена, вона обов'язково залишила слід у нашій медичній службі.

Крім того, є судмедекспертиза. Вона встановлює ступінь пошкодження. Є прокуратура й Міністерство соціальної політики. Там теж перевіряють, чи насправді людина — учасник революції і що вона робила.

— На сьогодні є 1094 особи, які отримали статус потерпілого і які вже пройшли судмедекспертизу, — розповідає координатор ініціативної групи постраждалих на Майдані 37-річний Павло Сидоренко. — З них 120 мають статус інваліда. Людина, яка претендує на декілька статусів, може обрати тільки один, за законом.

Із тисячі поранених під час революції 200–300 чоловік мають статус учасника бойових дій як учасники АТО. Тобто кількість тих, кого охопить закон, приблизно 960.

Ми вже знайшли 92–93 відсотки тих, хто постраждав під час революції. Мова не тільки про акції в Києві, а й в інших містах.

Родинам загиблих під час револю­ції планували виплатити по мільйо­ну гривень. Але поки що виплатили по 700 тисяч. "Тяжкопораненим" 2014-го виплатили по 300 тисяч із 700 обіця­них. "Середнім" — по 250 ти­сяч із 500 запланованих. "Легким" ще мають виплатити по 200 тисяч.

2018-го всі виплати мають бути закриті. Це лише 294 мільйони гривень. Сума підйомна. У нас є згода Мінсоцполітики. Думаю, що прем'єр підтримає.

Статус учасника бойових дій отримали 218 067 військових.

Серед основних пільг — безкоштовні медичне обслуговування й санаторно-курортне лікування, проїзд у громадському транспорті, знижки на комунальні послуги й право на отримання земельної ділянки.

— Поранених на Майдані не так і багато. Надання їм пільг не може якось позначитися на українській економіці, — говорить економіст 36-річний Дмитро Боярчук. — Держава має піклуватися про тих, хто постраждав заради її добробуту.

Має здійснюватися державний аудит, аби знати, що кожна людина користується своїми пільгами на законних засадах.

Якщо замість пільг робити разові виплати, на це не вистачить грошей у бюджеті. Пільг значно більше, ніж фінансових можливостей у держави. Важко перевести їх у грошовий еквівалент. Саме тому, що користування ними не є регулярним. На повну монетизацію ніхто не піде. Можна надати пільги на відпочинок усім, але місць у санаторіях від того більше не стане. Теж саме і з транспортом.

×