Лідер "Фронту змін" Арсеній Яценюк наприкінці минулого тижня оголосив про акцію "Україна без Януковича!" На центральних вулицях міст людям пропонують листівки зі зверненням до глави держави: "Ви забрали мою роботу, зарплату, пенсію, забираєте землю, знищуєте демократію. Я голосую проти вас". Треба вказати прізвище, область. Активісти Яценюка назбирали понад 60 тис. підписів.

У Києві акція розпочалася на вихідних. Міліціонери не дозволили поставити намети біля Верховної Ради, Кабміну та Адміністрації президента. Там стоять пластикові столики з газетами, листівками та прапорами. Очікують, що намети поставить Яценюк — як нардепу міліція не зможе завадити.

— Підходьте, підписуйте. Або візьміть хоч газету почитайте, — запрошують перехожих двоє літніх чоловіків на вул. Шовковичній, навпроти парламенту. Обом близько 70 років.

На запрошення відгукується приблизно кожен п'ятий.

— На руках цю власть треба виносити, а не цяцькатися з нею листочками, — говорить перехожий. — Хотя б за черту города.

— Вони ж опір чинитимуть, буде війна. Треба спочатку мирно, цивілізовано, — відказує один з активістів.

Чоловік листівку не підписує.

До столика підходить 47-річний Віктор з Яремчі Львівської області. У Київ приїхав у справах. Роздивляється газету.

— Яценюк — це те саме, що й усі інші, — каже. — Йому треба по регіонах працювати, людей підіймати, молодь просвіщать. Політики не свою, а інші країни піднімають — там відпочивають, одягаються. Одяг, обувь, столик оцей — усе привозне. Що в нас із вами українського є?

Починають роздивлятися одяг, речі. Скрізь іноземні написи. З українського — лише блокнот, виготовлений у Тернополі.

— Германия поднялась после войны, — каже ще один перехожий Натан. — В 1947 году приняли два закона. Запретили идти во власть всем, кто был в партии нацистов. И заставили вернуть государству всю собственность, которую покупали во времена фашизма. У нас ничего не изменится, пока полмиллиона людей не скажут: мы не разойдемся, пока такие же законы у нас не примут.

— Правильно! Дуже правильно, — тисне йому руку Віктор. — І не треба кулемета на того Януковича. Нехай усі вони обирають собі любу країну. Беруть процентів із 10 з того, що накрали та їдуть. Щоб не бомжували там. А про політику забудуть!

Біля Маріїнського парку ще одне місце для збору підписів. Там чергують літній чоловік та жінка. Цікавлюся, чи подобається їм працювати.

— А чого ж. Тут Верховна Рада, Кабмін. Мене охороняють, — показує на міліціонерів за парканом парламенту. — А ти до нас хочеш? Організація серйозна. Зарплату платять хорошу. За полдня 75 гривень, а за повний — 150. Забирай хоч кожен день, хоч раз на тиждень.

Навпроти Кабміну ще два столики з партійною символікою. Там підписи збирають молоді чоловіки. Тупцюють від холоду. До перехожих не звертаються:

— А чего напрягаться? Нам же платят за часы, а не за количество собранных листочков.

У Львові "Фронт змін" почав збирати підписи у суботу. Намет установили біля облдержадміністрації на вул. Винниченка. За три дні мали 15 тис.

— Я тут на добровільній основі, ніхто мені не платить. Просто надоїло терпіти цю владу. Ціни ростуть, зарплати малі. Люди ніякого захисту не відчувають, — каже активістка 27-річна Тетяна Протасова. — Цього року 8 вересня мого батька вбили. Він на заробітках біля Києва був, електрику робив у приватному будинку. Міліція те вбивство навіть не розслідує. Багато людей підходять, беруть ручку і в останній момент передумують підписувати. Бояться. Був один чоловік, каже: "Рєбята, я з Донецька. Я проти Януковича. Але підписувати не буду". Кожен другий мене питає, що дасть їхній підпис. А я думаю, мусить щось змінитися.

У Черкасах на пл. Соборній біля драмтеатру у зеленому наметі з написом "Фронт змін" сидять дві жінки. Називаються Валентина й Антоніна.

— Учора мало людей підходили — 200 підписів зібрали,— дають газету з портретом Яценюка і статтею "Демократія в клітку". — Бояться дуже. Кажуть, що зек їм мститися буде.

За 200 м в іншому наметі стоїть черкаска 70-річна Галина.

— Пішла сюди, бо після 40 років роботи на маслозаводі заробила 800 гривень пенсії. Люди всякі підходять, але більше злих. Так Януковича ненавидять, шо аж страшно. А він ще два роки не керує. Що ж буде після п'яти?

До намету підходять дві жінки.

— Я із села Білозір'я, — каже білявка середніх літ. — У мене діти й свати на виборах були за Януковича. Казали, що порядок наведе. Тепер, як чимсь недовольні, я їм нагадую, за кого вони голосували. Повгинають голови й мовчать.

— Янукович не президент, а бидло. Ще гірше за Ющенка в останній його рік, — каже інша. — Що це за влада така, що всюди своїх ставить. Як тільки руководітєль, то з Донецька. Споконвіку тут свої керівники були й так погано не було. А зараз одні донецькі. Так ненавидю їх, що слів нема. Мені он учора кума з Тального подзвонила. Каже, на заводі мінводи власть помінялася. Старого директора вигнали, а поставили донецького. Ну, хто їх після цього любитиме? Люди просто ждуть моменту, щоб їх погнати.

19 жовтня о 10.00 на площі перед залізничним вокзалом у Вінниці зелений намет "Фронту змін" встановлюють 22-річний Максим Гоцман та 27-річний Олександр Бондар. Не встигають закінчити, як їх обступають понад десяток людей.

— Яценюк сам чим кращий? Я в ньому розчарувався, як він понабирав собі таких, що вже були і під Ющенком, і під Януковичем. Це не фронт змін, а фронт ізмєн, — говорить Володимир Царженко, 65 років, розмахує руками.

Поряд із наметом Тетяна Іванівна, на вигляд років 50, продає карасів на вагу.

— Щоб ше в мене так рибу купляли, як підписуються проти Януковича, — говорить невдоволено. — Хіба воно шось дасть? Завтра за всіма тими, хто підписався, "тройка" приїде.

У неї купує кілограм риби подружжя Галина та Володимир Левицькі.

— Нашій страні вже нічого не поможе. Але мовчати не можна, треба щось пробувати, — каже жінка. Йде з чоловіком підписуватися.

У середньому за день біля кожного намету підписуються близько 300 людей. На ранок 20 жовтня, за інформацією організаторів акції, в Україні усього зібрано 117 тисяч підписів.

×