За даними Міністерства аграрополітики та продовольства, аграрний сектор зараз формує близько 13% валового внутрішнього продукту. Забезпечує не менш як 10% доходів Держбюджету. Та потенціал галузі в кілька разів вищий, каже 55-річний Іван Томич, президент Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України.
— У нас близько 15 мільйонів гектарів орних земель перебувають у руках десятка великих агрохолдингів. І це є причиною дисбалансу забезпечення продукцією внутрішнього споживача. Ми посідаємо перше місце у світі за експортом соняшникової олії, перебуваємо у трійці найбільших експортерів зернових, — пояснює експерт. — Але ці показники забезпечують кілька латифундистів. Вони зорієнтовані на експорт продукції й вимивання коштів із вітчизняного аргосектора. Не дбають про продовольчу безпеку держави. Натомість 80–90 відсотків виробництва молока, м'яса, овочів забезпечує дрібний та середній фермер. Без кредитних ліній і прямої фінансової підтримки з боку держави він не може скласти конкуренції монополістам. Відтак щороку скорочуються посівні площі, зникають господарства, а на прилавках крамниць більшає імпортного краму. Бо якому виробнику вигідно продавати молоко на переробку по 2 гривні за літр? Треба терміново переглядати питання землекористування, політику ціноутворення й відкривати фермерам доступ до фінансових інструментів. Якщо не розплутати клубок проблем, створених за останні чотири роки відвертого грабунку галузі, рейдерства й утисків малого і середнього сільгоспвиробника, галузь почне деградувати.
Аби вивести агросектор на якісніший рівень роботи, Мінагропрод створив Всеукраїнську аграрну раду. У ній фахівці міністерства, науковці й іноземні експерти розроблятимуть Аграрний кодекс. За словами міністра, "свободівця" Ігоря Швайки, діяльність галузі на різних рівнях нині регламентують понад 20 тисяч нормативних актів. Серед такої кількості документів є суперечності. Тому боротьба з бюрократією почалася.
Міністерство ініціювало й досягло скасування 20 із 44 дозвільних документів. Надмірної частки влади над підприємцями позбулися державні фітослужба, рибагентство і сільгоспінспекція. Низку законопроектів і постанов щодо ліквідації корупційних схем, дерегуляції та створення сприятливих умов ведення бізнесу підготувало Держземагентство, яке також очолив "свободівець" Сергій Рудик. Людям нарешті почали видавати документи про право власності на земельну ділянку, на які чекали по 10–20 років.
Зрештою, скасовано сертифікацію якості зерна, послуг зі зберігання зерна та продуктів його переробки. За підрахунками фахівців агропромислових асоціацій, лише видача цих документів щороку супроводжувалася хабарами у понад 1 млрд грн.
— Ми викидаємо з владних кабінетів так званих рішал. У галузі не має бути жодного чиновника, керівника напряму, відомства чи підприємства, які змішують державний інтерес зі своїм власним, — каже міністр 38-річний Ігор Швайка.
За словами Івана Томича, вертикально інтегрована корупція, вибудувана в державі за роки правління Януковича, вимивала з агросектора близько 20 мільярдів гривень щороку.
— Через злочинні схеми старшого сина президента поборами була обкладена фактично вся зернова група. Із фермерів, які хотіли продати збіжжя, дерли по 50 доларів із тонни зерна плюс супутні витрати по маркетинговому ланцюжку, — каже Іван Федорович. — І ці схеми, зауважте, готуються запустити знову. Уже чути прогнози щодо чергового рекордного врожаю, і вже лунають голоси супроти намірів міністерства ламати корупційні схеми. Та наші аграрії здатні впоратися із зібраним урожаєм і без посередників. Хай лише міністерство прибере їх і відкриє нові ринки збуту. Власне, найкраще діяльність аграрного міністра оцінить зібраний урожай. Скільки виручених за нього коштів повернеться в агросектор — на стільки галузь почуватиметься міцніше. Перші сто днів тут ролі не грають.
3 
1
Коментарі