Колишній голова Верховної Ради Володимир Литвин зараз віце-президент Національної академії наук. Історик за фахом, зі своїх вікон тепер бачить будівлю Центральної Ради УНР і пам"ятник першому українському президентові Михайлу Грушевському.
Надворі спека, але в його просторому кабінеті прохолодно. Жалюзі опущені. На столі стоси книжок і телефони радянського зразка. Увімкнена настільна лампа. Господар у синій сорочці зі світлою краваткою виглядає трохи стомленим і засмученим.
Як ви зараз дивитеся на минулу виборчу кампанію — можливо, щось треба було зробити інакше?
— Звісно. Минуло три місяці — часу вдосталь, щоб усе осмислити, — схрещує руки на грудях. — Мені не подобалися телевізійні ролики. Низку рекламних щитів не сприймав від самого початку. Але мене переконували, що це потрібно і знайде свій відгук.
Ми пропонували незатребувану політику. Люди хотіли чути, хто є ворогом, причиною їхніх бід. Хотіли слухати, що надзвичайно легко будуть розв"язані надзвичайно складні проблеми. І купилися на це. А ми вели розмову про стан суспільства, про шляхи подолання проблем. Це не спрацювало.
Як сприйняла результати виборів ваша сім"я?
— Спокійно. Дружина сказала: тепер ти хоча б повернувся до сім"ї. Раніше ходив, наче зомбований. Увесь час думав про роботу і жив там.
Сім"я завжди відверто критикує мене. А оточення завжди намагалося сказати про те, який ти великий, як мудро поступив, як розумно сказав. Зараз я можу об"єктивно подивитися на своє оточення, яке співало мені "Осанна!". Сьогодні багато хто просто втік, — Литвин підвищує голос. — Я нещодавно одному високому державному діячеві телефонував декілька разів, а він все ніяк не міг зі мною поговорити. Я попросив, щоб йому нагадали — може трапитися так, що через декілька тижнів він буде просто рядовим народним депутатом. І він наступного дня передзвонив.
Дивно, адже ви стільки років на найвищих посадах...
— А це українська ментальність спрацьовує. Намагаються відскочити, відсторонитися. Більшість людей, які зараз приймають державні рішення — це люди, до зростання яких я свого часу доклав руки. Яких я протегував. Деяких, як кажуть, на руках виносив на міністерські посади.
І вони намагаються зараз від вас відсторонитися?
— Більше того — всюди, де моє прізвище, намагаються його викреслювати. Шукають підстави, щоб звільнити моїх рідних і близьких із займаних посад. Я вам це кажу не для того, щоб сподобатися. І не для того, щоб мене жаліли. Просто розповідаю, якими є наші українські реалії.
Як виходили після виборів з психологічної ями?
— Я реаліст. І знав, на що йду. Оскільки ще під час президентської виборчої кампанії мені сказали, що я обрав собі дорогу в один кінець. Я знав настрої різних політиків й установки: не допустити мене до політичного життя. Для цього привозили майора Мельниченка і намагалися вилити на мене все, що можна. Але я не був готовий до того, що блок не подолає тривідсотковий бар"єр. За моїми розрахунками, це мало бути сім відсотків.
Тоді я просто добу намагався спати. Діяв за рецептом, який у свій час застосував маршал Жуков — це потрібно перебороти у сні. І вже 28 березня я був на дні народження свого сина. Тобто мені вистачило буквально однієї доби, щоб відновити рівновагу та спокій.
Сьогодні багато хто просто втік
А зараз мій графік щільніший, ніж був раніше. Кожного ранку з сьомої до восьмої плаваю — у високому темпі. Потім годину вдосконалюю англійську. Працюю, читаю, думаю, пишу.
А що останнє прочитали?
— Зараз читаю спогади Сахарова, літературу про 30-ті роки у Німеччині. Це повчально з огляду на радикалізацію суспільних настроїв в Україні. Детективів не читаю.
У побуті якісь зміни відбулися?
— А в нас немає ні покоївок, ні кухарів. Тому я як ходив на ринок купувати продукти, так і ходжу. Зараз ми переважно купуємо сало. Оскільки за такої спеки цей продукт не псується. Й енергетично багатий. Як прав сам свою спортивну форму, так і перу. Перше, що роблю після спорту, — вмикаю пральну машину, щоб випрати й повісити форму.
Зараз не маю державної охорони й авто. А також міліцейського супроводу. Але в цьому є перевага — дуже довго добираюся на роботу і є можливість читати в автомобілі.
А який у вас автомобіль?
— "Тойота", — Литвин замислюється і додає: — Але це не в мене, а просто службова автомашина. Живу я на квартирі, а також на державній дачі.
У нас є прекрасний акваріум. Я орієнтуюся по ньому. Якщо вимикається світло — отже, вже 12 ночі і треба думати про відпочинок. А о сьомій ранку він автоматично вмикається.
Маю двох прекрасних коней. Один трирічний. Звати його Кар"єр. А другому, Трекові — шість років. Їжджу їх провідувати. Везу моркву та цукор. Ще до початку роботи у Верховній Раді займався верховою їздою. Зараз планую відновити. Але на цих коней я поки що сідати боюся. Треба, щоб вони до мене звикли. Щоб ми відчували одне одного.
Як уболіваєте на наших на Кубку світу?
— Дивився матчі з друзями і сином вдома. Пива не п"ю, оскільки склянку можна випити виключно після активних занять спортом. Я перейшов на сік. А щоб вгамувати спрагу, до води додаю трохи вина. У спеку це найкраще допомагає.
Не минуло й року після грандіозної сварки між Тимошенко та Порошенком, але ця пара знову з"являється на політичному Олімпі. Як ви на це дивитеся?
— Тут є прагматичний розрахунок. Юлії Тимошенко потрібна противага, оскільки вона буде активно забирати собі владу. Тимошенко може успішно виконувати функції і прем"єр-міністра, і голови парламенту, і президента України одночасно. Для того, щоб не виникав конфлікт по лінії президент-прем"єр, потрібна противага. Це може бути Петро Порошенко. Виступатиме у ролі громовідводу. Хоча він багатьом не подобається й у "Нашій Україні". Навіть візьму на себе сміливість сказати, що недостатньо влаштовує він і Віктора Ющенка.
Чи впорається Порошенко з обов"язками голови Верховної Ради?
— Повинен сказати, що Порошенко виріс. Я за ним спостерігав, коли той обіймав посаду голови бюджетного комітету. Треба віддати йому належне: він став оратором.
Які можливості дає Порошенкові посада спікера?
— Колосальні. Дивлячись, куди їх спрямовувати. Якщо метою є забезпечення стабільності в країні, то парламент і його голова повинні відігравати ключову роль. Якщо посаду використовувати для вирішення своїх питань — такі можливості теж відкриваються. І простір для зловживань залежить від того, наскільки розвинений у людини відповідний рефлекс.
Раніше Віктор Ющенко називав кандидатом на спікера Юрія Єханурова...
— Головне, що потрібно було Віктору Андрійовичу, — це лояльна до нього людина, яка не була б конкурентом 2009 року. Юрій Іванович на сто відсотків відповідає цим двом вимогам.
А Порошенко?
— Думаю, поки що планів Порошенка не знає ніхто. Мабуть, і президент не знає, — усміхається Литвин.
Володимир Литвин 2009 року балотуватиметься на президента України?
— Якщо я зараз вам відповім ствердно, мене будуть намагатися добивати. І не тільки політично. Будуть знову привозити людей, збирати бруд. Я можу лише сказати, що Народна партія братиме участь у всіх політичних кампаніях.
Народився 28 квітня 1956 року в с. Слобода-Романівська Новоград-Волинського району Житомирської області
1978 — закінчив історичний факультет КДУ ім. Т. Шевченка
1986 — начальник управління Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР
1989 — лектор ЦК КПУ
1991 — доцент історичного факультету, докторант КДУ ім. Т. Шевченка
1994 — помічник президента України
1995 — заступник глави Адміністрації президента України
1996 — перший помічник президента України
1999 — глава Адміністрації президента України
2002 — голова Верховної Ради
2006 — заступник президента НАН України
1 
1
Коментарі