О 7.00 до партійного офісу "Фронту змін" у Черкасах підходять троє чоловіків та жінка. Тримають невеликі пакети з водою, квасом, їжею. У суботу збираються їхати до столиці на акцію "Вставай, Україно!".
— О третій ночі виглядаю з балкона — "регіонали" пакують автобуси, — чути, як під вікном говорить 47-річний Влад Борисюк, член "Фронту змін". — Уся шушваль збирається. В мене їх живе півдома.
У "Фольксваґен Транспортер" сідають п'ятеро активістів, на задньому сидінні — "свободівець" Валентин на прізвисько Мамай. Поруч — Олексій Процідило з вудкою для прапора України. Працював начальником відділів на заводах "Ротор" і "Фотоприлад". Попереду — Аксенія Ганіцька у квітчастій кофті й гумових шльопанцях моститься під вікно. Поруч — колишній механік Сергій Щуліпенко та будівельник Петро Кривдик. Біля водія сідає інвалід-чорнобилець Григорій Шапошник з пачкою документів-звернень до перших осіб держави. Усього з Черкас виїжджають 26 людей п'ятьма машинами.
— Це — окупаційний режим, і він буде ліквідований. Навіть якщо залишиться один мільйон свідомих українців, то їм буде кінець, — каже дорогою 76-річний Петро Кривдик. Крізь усмішку видно золоті зуби. — Режим гнилий. Він може втриматися рік, два, п'ять, навіть 10, але гниє зсередини.
О 8.07 при виїзді на дамбу автобус зупиняє даїшник. Каже, вираховують нелегальних перевізників.
— Шо ви морочите одне місце? Дурку валяєте. Ми знаємо, що це — вказівки донецького бандита, — говорить 49-річний Леонід Даценко, координатор опозиційних сил Черкащини.
Даїшники дають проїхати. Дорогою активісти обговорюють політиків, історію, націоналізм. Під містом Переяслав-Хмельницький пересідаю в машину інших активістів. Там за кермом "форда" 58-річний Володимир Чижик, на задньому сидінні — 64-річний Анатолій Гордієнко та 67-річний Василь Кравченко. Всі працюють у черкаському "Укртелекомі".
— Дружина сказала: доїздишся, шо хтось по голові торохне, — сміється Гордієнко.
— Можна й на вулиці получити по голові, а за ідею — даже нада, щоб раз дали. Стрес получити, щоб злішим бути на цю власть, — усміхається Кравченко. — Вчора написав вірш на діжурстві "Яничарич Вітька хам" і забувся. "В кабінеті і у Раді — перші лиця — перші гади". Якось так. Треба дома перечитати. Присутні регочуть.
Об 11.00 в'їжджаємо до столиці.
Доїжджаємо до Михайлівської площі трьома машинами. О 12.00 приєднуємося до ходи. На сцені виступають нардепи.
— Нічого з цього не буде. Тільки одно: коли буде голодовка, тоді й буде революція. Самий опасний чоловік — голодний, — коментує виступи 57-річний Григорій Шапошник.
За годину мітинг закінчується. Активісти о 18.00 повертаються в Черкаси. Потомилися, дорогою мовчать.
3 
1
Коментарі