У неділю, 25 травня, пройдуть вибори президента України. В бюлетенях для голосування буде 21 прізвище. Якщо ніхто з кандидатів не набере понад 50% голосів, за три тижні відбудеться другий тур.
Самовисуванець Зорян Шкіряк, голова Української народної партії Олександр Клименко та лідер Компартії Петро Симоненко знялися з перегонів. Однак їхні прізвища будуть у бюлетені, бо припинити участь у кампанії могли до 1 травня.
— Шкіряк та Клименко були технічними кандидатами. А відмова Симоненка вкладається у стратегію Росії по зриву виборів, — каже політолог Володимир Фесенко, 55 років. — Але вони відбудуться — незважаючи на проблеми на Донбасі. Завадити їх проведенню може тільки пряма російська агресія. Однак Москва не готова до такого варіанта через ризики подальшого конфлікту із Заходом.
Які завдання має вирішити майбутній президент?
— Повинен сприяти виходу країни з політичної та економічної кризи. Перший пріоритет — гарантія національної безпеки й побудова дієвої боєздатної системи силових структур.
Друге завдання — виробити, запропонувати й реалізувати систему стратегії на Сході України. Зараз її немає. Є реагування, часто запізніле та неефективне.
Третій пріоритет — євроінтеграція. Вже є економічна частина Угоди з Євросоюзом. Рух має бути продовжено.
Також потрібно розрядити кризову напругу в стосунках з Москвою. Президент не визнаватиме анексію Криму, але треба вирішити ситуацію на кордонах. Російська сторона не відразу піде на перемовини — спочатку будуть претензії та зауваження до нового президента. Але якщо він зміцнить свій вплив у політичній системі, відносно стабілізує ситуацію, Кремль буде змушений його визнати. Якщо матимемо нестабільність, росіяни й далі наполягатимуть на нелегітимності української влади.
Якими повинні бути першочергові реформи?
— Ми живемо за парламентсько-президентською системою. Економіка й соціальна сфера — в компетенції уряду. Але рушійною силою реформ має стати глава держави. Якщо закликаєш жити по-новому, то повинен оновлювати країну. Маєш запропонувати ефективну децентралізацію влади. На ходу в рамках Антитерористичної операції провести модернізацію Збройних сил. За допомогою західних партнерів створити нову Службу безпеки. Нинішня недієздатна — знаходиться під суттєвим впливом нашого зовнішнього противника.
На часі — конституційні зміни, які оптимізували б права і відповідальність різних інститутів влади. Великою політичною помилкою авторів останніх пропозицій є ставка на урізання повноважень президента. Це не сприятиме виходу з політичної кризи. Обговорювати нову Конституцію треба із суспільством. Потрібно надрукувати зміни, які влада пропонує. Потім проводити круглі столи за участю експертів. Кілька місяців піде на обговорення. Далі можна буде починати політичний процес. Проект Конституції бажано винести на референдум.
Які повноваження повинен мати президент, щоб реформи були ефективні?
— Українське суспільство звикло обирати главу держави на прямих виборах. Хоче й надалі це робити. Отже, президент має бути не декоративною, а впливовою фігурою. Проблема не в тому, які в нього повноваження, а в їх балансі — з Кабінетом Міністрів і Верховною Радою. За взірець можна взяти політичні системи Польщі й Литви. Там уряди відповідають за економіку і соціальну сферу, а президент проводить зовнішню політику, вирішує питання нацбезпеки та, за необхідності, виступає в ролі арбітра в кризових умовах.
Чого чекати найближчі місяці, рік?
— Рівень життя не зростатиме. Головне зараз — утримати відносну стабільність. Якщо протягом року суспільство не побачить системних зрушень, почнеться розчарування. Лунатимуть заклики до третього Майдану.
1 
1
Коментарі