— Коньяк і чай. Хлопці, налітайте! — кричить 56-річна Лариса посеред табору опозиції під Центрвиборчкомом опівночі з понеділка на вівторок. На лавку виставляє картату сумку з чотирма 3-літровими банками чаю. Дістає півлітрову пляшку "Бучача" й пачку пластикових стаканів.
Під ЦВК на пл. Лесі Українки з понеділка на вівторок ночували близько 100 людей.
— Я живу онде, напроти, — каже Лариса. — Із балкону дивилася на них, жалко стало. Спати не могла, вирішила зробити хлопцям чаю. Цілий баняк заварила, десь годину потратила, щоб можна було всіх пригостити. Дощ падає, то для сугрєву прихопила коньяк. Узяла чашки з серванту, ними і так рідко користуюся. Мені слави не треба, аби всі тут не захворіли.
До Лариси підбігають шестеро чоловіків у накидках УДАРу. Одразу забирають коньяк і розливають. За 5 хв. порожня пляшка вже під лавкою.
— Вот бабка молодець, знає, що треба взяти, — бере в руки дві фарфорові чашки Ігор Малехів, 40 років. — Чай треба віднести двом бабам, що сидять біля пам'ятника. Вони там із самого ранку. Їх на автобусі зі Львова привезли, а вивезти забули.
Автобусами з міліцейськими номерами на ніч перегородили частину площі. Охороняти мітинг залишилися близько 300 міліціонерів. Більшість сидять по автобусах. Ще зі 100 розкидані групами по периметру площі. Вулицю з чотирьох сторін перекрили даїшники — машинам не дозволяють зупинятися на площі.
— Не трогайте, що ви робите, хлопці. Допоможіть! Б'ють! Убивають! — кричить о 23.30 біля пам'ятника Лесі Українці 56-річний Іван.
Його та ще одного чоловіка обступають четверо "беркутівців". Не дають розкласти намет, вибивають із рук металеві стійки. Чоловіки шарпають один одного. Один із "беркутівців" тричі б'є ногою Івана в стегно, той падає. Правоохоронець відходить і ховається за спинами колег.
— Він мене вдарив три рази, це бачила тисяча людей, — тре ногу Іван. — Замість того, щоб захищати, вони нас б'ють. Дайте поставить палатку, люди мокнуть. У вас є плащі, нам їх немає де взяти. Тут старші люди є, їм підчепити насморк дуже легко. А ці менти не дають їх спасти від хвороб.
Дощ посилюється. Частина мітингуальників ховається в підземному переході станції метро Печерська.
— Я і так змок удень, а тут — злива, — каже Іван Стирий, 20 років. — Треба йти спитатися в когось, хто знає де є "Сільпо". Куплю сухі шкарпетки, бо мої вже наскрізь мокрі. Той дощ розігнав людей, ще й хворими поробить. За півгодини повертається з пляшкою кока-коли, з якої пахне коньяком. Пропонує всім присутнім у переході. — Це наш допінг, щоб не околєть.
У перехід спускається наряд "Беркута". Скидають плащі й вішають їх на короби вентиляторів.
— Я здесь уже человек семь видел тех, кто на Гидропарке в народную качалку ходит, — скидає шлем один. — Хорошо, что мы в шлемах. Никто не узнает. А то проблем потом было бы, разговоры всякие.
О 1.30 до табору приходять лідери опозиції Арсеній Яценюк, Віталій Кличко та Олег Тягнибок. Кличко йде до шістьох міліціонерів, що стоять у плащах посеред газону.
— Як ви тут, хлопці? — звертається українською. Боксер на півголови вищий за дебелих "беркутівців". — Прошу вас, не провокуйте людей. Будьте справедливими, не виконуйте незаконних наказів.
Міліціонери усміхаються.
— Ви мені дивіться, народ такий, що все пам'ятає, — тисне всім руки Віталій Кличко.
— Тепер хоч руку не мий тиждень, — сміються двоє правоохоронців, коли боксер іде.
Опозиціонери роз'їжджаються за півгодини. Останнім — Арсеній Яценюк.
— Хлопці, може, в "МакДональдз" сходити та купити їжі й кави? А то ви всі тут голодні, напевно, — каже до натовпу, що обступив його.
Частина людей каже "так", більшість — "ні". Арсеній Яценюк іде.
4.00. Більшість учасників мітингу ховаються від дощу в підземному переході. Час від часу міняються з тими, хто мокне під стінами ЦВК.
— До нас завтра має прибути допомога з різних міст. Я точно знаю, що з Франківщини три автобуси. Мають із Первомайська приїхати, Донецька. Будемо точно стояти до кінця. Це злочинна влада. Я була спостерігачем в Івано-Франківську. Коли ми здавали з дільниці протоколи, за "регіоналів" проголосувало 50 чоловік із трьох тисяч виборців. А в окружній комісії вже було 150. Це — несправедливо, — знімає промоклу куртку Уляна Ланс, 30 років, із Чорткова Тернопільської області.
У ЦВК усю ніч світяться три вікна на 12-му поверсі.
— Напевно, рішають, як кинути народ, — каже львів'янин Ігор Торохній, 23 роки. — Туди б доброго кулемета, і ми би всі питання вирішили.
Щовечора буде віче
Понеділок, 5 листопада
10.00. Біля Центрвиборчкомому Об'єднана опозиція "Батьківщина", УДАР та "Свобода" розпочали безстрокову акцію протесту. Виступають проти фальсифікації виборів. Є заборона суду проводити будь-які акції в Києві до 12 листопада, однак на площу біля ЦВК вийшли від 2 до 4 тис. людей. Кілька десятків міліціонерів і "беркутівців" перешкоджають мітингувальникам припаркувати машину з аудіотехнікою, вмикають запис-попередження: "Міліціонери мають право застосовувати до мітингувальників усі передбачені законом засоби".
11.00-12.00. Лідери опозиції ведуть переговори з головою ЦВК Володимиром Шаповалом. Вимагають провести чесний підрахунок голосів на 13 округах, ініціювати кримінальні справи проти фальсифікаторів і визнати перемогу опозиціонерів там, де є всі протоколи з мокрими печатками. У тих округах, де документи знищили — провести перевибори.
17.00. Правоохоронці оточують мітингувальників. Приїжджають міліціонери з водометами. "Ударівці" намагаються встановити намети. "Беркутівці" відбирають їх.
18.00. ЦВК визнає недійсними вибори на п'яти із 13 пропонованих опозиціонерами округах.
Вівторок, 6 листопада
12.00. Мітинг триває. Арсеній Яценюк повідомляє, що після консультацій з юристами опозиція оскаржує в суді рішення ЦВК про перевибори на п'яти округах. Вимагає на кожному визнати перемогу своїх кандидатів. Призначають наступний мітинг на 18.00. Олег Тягнибок пропонує щовечора влаштовувати біля ЦВК віче. Учасники мітингу обіцяють стояти до виконання всіх їхніх вимог.
2 
1
Коментарі
8