— Ставлення людей до мови пов'язано із політикою влади, — говорить 49-річний Михайло Міщенко, заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова.
— 2005-го при владі були сили, нібито орієнтовані на посилення української, як казали їхні опоненти — на українізацію. Це викликало супротив російськомовних. Тепер влада зайняла протилежну позицію. Це викликало негативну реакцію серед патріотів. Резонанс посилюється і непопулярністю влади, — каже Михайло Міщенко. — Її дії дедалі більше засуджують. Тому домінує негативне ставлення й до мовної політики.
У рейтингу проблем, які турбують українців, мова, соціокультурні, релігійні питання завжди стоять наприкінці. Статусом російської мови цікавляться менше 4 відсотків людей. На перше місце ставлять економічні негаразди. Хоча це не означає малозначущість мовних проблем. Коли люди вважають, що статус їхньої мови зменшується, активна частина суспільства дуже гостро на це реагує.
Переважна більшість українців — 65 відсотків — вважає, що закон про мови пов'язаний із передвиборною боротьбою. Що Партія регіонів у такий спосіб хоче підвищити свою популярність. Причому так вважає більшість населення Сходу і Півдня, де живуть багато російськомовних. Лише 24 відсотки впевнені, що закон спрямований на підтримку російськомовних громадян.
2 
1
Коментарі
2