18 травня в Києві на Європейській площі відбудеться завершальний мітинг акції "Вставай, Україно!". Його проведуть три опозиційні сили — "Батьківщина", УДАР і "Свобода". Обіцяють висловити недовіру президенту Вікторові Януковичу й назвати єдиного кандидата в мери Києва.
— Акція буде масовою — близько 20 тисяч, — говорить 56-річний Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій. — В основному, це буде партійний актив. Враховуючи, що в Києві 18 травня святкуватимуть День Європи, будуть ще приїжджі та відпочивальники. Але акція не принесе суттєвих змін. Зараз не найкращий календарний та політичний період, аби розраховувати на революційний потенціал. У травні вже відчувається розслабленість. Багато хто буде на городах. А серйозні революційні протести завжди проходять восени. Тому не потрібно покладати на 18 травня великі очікування.
Чому акція не переросте у загальноукраїнський страйк?
— Загальнонаціональний страйк "жив" у ранньому індустріальному суспільстві кінця ХІХ — початку ХХ століття. Тоді працювали заводи, люди шукали роботу. Де cьогодні в нас працюють заводи? Де можуть бути страйки? Люди підуть з офісів і будуть страйкувати? Такого не буде. В Україні споживче суспільство, а не індустріальне.
Скільки треба вивести на площу людей, щоб це виглядало переконливо?
— Мінімум 100 тисяч. Це мають бути люди, здатні до колективної дії. Але сьогодні дуже важко підняти народ. По-перше, в опозиції немає єдиного лідера, який би уособлював суспільне невдоволення. Тому незадоволеним немає на кого орієнтуватися.
По-друге, люди ведуть буржуазний спосіб життя, особливо на вихідних — сидять у кафе, виходять на шашлики. Вони змирилися з нинішньою ситуацією і не бачать сили, що переборола б тих, ким вони невдоволені. Громадяни плекають тиху ненависть до влади, але вона не має серйозної публічної надбудови.
Яку мету і завдання має ставити опозиція? Що саме має казати людям?
— Опозиція говорить про імпічмент президента, бо має розмиті цілі на нинішньому етапі. Недарма єврокомісар Штефан Фюле заявив, що Україні потрібна не тільки чесна влада, а й відповідальна опозиція. Хай визначаться, що їм треба — ми відправляємо президента у відставку чи хочемо, аби він підписав Угоду про асоціацію з Євросоюзом? Якщо його відставити, хто в листопаді ставитиме підпис? Процес буде зірвано.
Чи можуть на мітингу підніматися жорсткі питання?
— Це нічого не дасть. Зараз немає іскри, від якої б розгорілося полум'я. Все в поточному млявому режимі. Революція — це політ, до якого зараз ніхто не готовий.
Як правильно організувати підсумковий мітинг?
— На акції не повинно бути проплачених людей, бо це буде знецінення заходу. Також не має бути партійних прапорів. Тільки національні. Це має бути мітинг громадян, країни, яка в цей день може наблизитися до свого європейського майбутнього.
Чому політики не виводять на акції свої родини?
— Вони — не революціонери, які хочуть ризикувати родинами. Думають, що в опозиції тимчасово, тому не хочуть втягувати в це близьких. А середня ланка партактиву часто бере із собою родичів, бо їм треба виконати план за кількістю виведених на мітинг людей.
Чому "Вставай, Україно!" не проводили на Донеччині, Луганщині, Півдні України?
— Бо там би масових мітингів не було. Крім того, заважала б і місцева влада. Це було відпрацьовано й перевірено на Харкові.
15 мітингів у рамках всеукраїнської акції "Вставай, Україно!" провела опозиція. Почали з Вінниці 14 березня. Саме там зібралося найбільше людей — 10 тис. За два місяці об'їхали переважно Центральну та Західну Україну. Зі східних регіонів були лише в Харкові. На Донеччину та Луганщину не поїхали.
Коментарі
28