На Чернечій горі засвистали Азарова й Литвина

22 травня вздовж набережної Дніпра в місті Канів на Черкащині встановлені пластикові та дерев'яні столики. На них — пляшки з водою. Дівчата безкоштовно розливають мінералку учасникам ходи до могили Тараса Шевченка. Відзначають 150-ту річниця перепоховання поета в Україні. Зібралися до 4 тис. осіб.

На чолі колони голова Верховної Ради 55-річний Володимир Литвин. Поруч із ним — нардеп-"литвинівець" 49-річний Сергій Терещук та голова облдержадміністрації 58-річний Сергій Тулуб. Він у вишиванці. Литвин — у білій полотняній сорочці.

Біля сходів до Чернечої гори стоять молоді чоловіки з прапорами Партії регіонів. Серед них двоє з прапорами "Свободи".

— Молодці, хлопці, покажіть їм, що ми тут господарі! — вигукують до "свободівців" учасники ходи.

Першими на гору піднімаються співаки в національних костюмах. За ними йде Володимир Литвин. Далі решта учасників ходи.

Спікер оглядає музей і має дати прес-конференцію.

— Треба його витерти перед камерами, — говорить прес-секретарка Ольга Чорна.

— Що, завести в кімнату? — запитують охоронці.

Зрештою політик виступає з пітним чолом. Потім на виході чекає Миколу Азарова, щоб іти до могили. Кортеж прем'єр-міністра затримали опозиціонери, які несли до могили 50-метровий прапор України.

Першим до обеліска піднімається митрополит Черкаський і Канівський Софроній із церкви Московського патріархату. Розпочинає молебень церковно-слов'янською мовою. Численний натовп починає скандувати: "Геть московського попа!". Софроній швидко закінчує. Слово надають Володимирові Литвину. Люди голосно скандують "Ганьба!" Він знічується.

— На цьому місці не можна кричати "Ганьба!" і "Геть!". Ми дуже легко навчилися сваритися, а нам треба об'єднуватися, — каже спікер.

Слово надають 63-річному Миколі Азарову. "Ганьба!" кричать голосніше. Прем'єр хрипить, його майже не чути. Тулуб поправляє мікрофон. Азаров закликає "дасліджувати" й "разуміти" Кобзаря.

До мікрофона підходить радник президента Ганна Герман:

— Тарас, пробач цим людям, бо вони не відають, що творять. Тебе не можна приватизувати, а вони намагаються.

Герман іде від мікрофона. Всі дивляться в її бік. Скориставшись моментом до гучномовця підходить чоловік середніх років:

— Шановна громадо, щойно перед вами виступали раби, підножки, грязь Москви.

Мікрофон вимикають. Василь Марштупа, начальник управління культури черкаської ОДА, відтягує промовця за руки. У натовпі шепочуться, що цей чоловік із Кіровограда.

— Хай знають, що люди про них думають, — чути в натовпі. — Це їм за львівську провокацію. Шкода, що Януковича не було, ми і йому всипали б.

Голова Української народної партії 59-річний Юрій Костенко запевняє, що на Чернечій горі "Ганьба!" владі не кричали з часів президента Леоніда Кучми.

— Біля могили Шевченка треба читати молебень українською. Якщо цим знехтувати і позвати московських попів, то можна почути те, що почули.

×