У ніч проти 30 листопада спецпідрозділ "Беркут" розігнав прихильників євроінтеграції на майдані Незалежності в Києві. Через це наступного дня на вулиці столиці вийшли близько мільйона людей. Через тиждень — приблизно стільки ж. Країна продовжує протестувати.
Якого компромісу можна дійти Майдану, владі та опозиції, щоб стабілізувати ситуацію в Україні?
Володимир Цибулько, 49 років, політолог:
— Ситуація не зайшла у глухий кут, тож поки що не пізно почати переговори в українському форматі. Ще трохи — і не обійдемося без міжнародних посередників. Переговорний процес мають вести представники партій, громадських організацій і церков усіх конфесій.
Насамперед потрібно домовитися про зниження градуса насильства. Опозиція має мінімізувати вплив радикалів у своєму таборі, а владі треба відкликати "Беркут". А тоді — обговорювати форму існування країни. Може, це буде парламентська чи парламентсько-президентська республіка. Зрозуміло, що концентрація влади в руках однієї людини, як зараз у Віктора Януковича, небезпечна.
Необхідний максимальний контроль силовиків із боку суспільства, як це зробили в європейських країнах.
Дмитро Капранов, 46 років, письменник і видавець:
— Передусім варто визначити, кому вести переговори. Необхідно, щоб утворилися сильні команди. Потрібний змішаний орган — "уряд довіри" із громадських діячів та партійних політиків, якому довірятимуть усі сторони. Йому можна буде передати повноту повноважень щодо перемовин із владою.
Єдиний компроміс, який вимальовується, — це зміна влади. Поступова або кардинальна. Майдан розійдеться лише у такому разі.
Перший етап переосмислення — зміна відносин людей і опозиції. Остання має припинити думати, що саме вона представляє народ. Другий етап — зміна влади і закріплення нових стосунків між нею і народом. Зараз він говорить сотнями тисяч голосів Майдану, але його не чують.
Українці повинні виробити такий формат, коли влада чутиме людей щодня без виходу на вулиці. А прізвища прем'єра, членів уряду — чи перехідного, чи національної довіри — будуть узгоджені під час переговорів.
Всеволод Речицький, 61 рік, юрист-конституціоналіст:
— Опозиція, Майдан і влада мають домовитися і відправити Кабмін у відставку. Це — найнеобхідніший крок на шляху до виправлення ситуації. Натомість варто створити технічний уряд, доручити йому ведення справ. Потім можна притягувати до відповідальності всіх винних у розгонах та побитті мирних людей.
Основна проблема полягає в тому, що влада опиратиметься, бо вона зарозуміла і грішна. Вони переживають про викриття їхніх зловживань після передачі повноважень. Тому чинитимуть спротив значно довше, ніж хотілося б. Але заспокоїти людей може тільки відставка уряду.
Те, що українці захопили головну площу столиці, називаю "голодомором сподівань". Суспільство недогодоване перспективами. Люди це відчувають інтуїтивно. І теперішній спротив — це небажання жити по-старому.
Тарас Чорновіл, 47 років, колишній народний депутат:
— У трикутнику "влада-опозиція-Майдан" компроміс неможливий. Мають бути інші сторони переговорів зі зміщеними акцентами. Зараз бажано розширити поняття опозиції. Під нею треба розуміти й громадських активістів, журналістів та авторитетних людей. Майдан повинен об'єднатися з реєстровою опозицією. З іншої сторони мають виступити так звані олігархи. Чинну владу можна не враховувати, бо прем'єр Микола Азаров грає роль відвертого провокатора. А Віктор Янукович вести переговори не вміє і доручатиме це третім особам. З олігархами, які впливають на позиції Сходу та Півдня, можна домовитися. Вони разом легко відправлять уряд у відставку і зроблять "шовковим" та поступливим Януковича. Олігархи підуть на це, бо їм потрібна євроінтеграція.
Михайло Погребинський, 66 років, політолог:
— Найперше необхідно перейти до конституційної площини. Передумовою початку будь-яких переговорів має бути звільнення всіх приміщень, які взяли під штаби. Далі треба створювати спільну групу за участю влади, опозиції, громадських активістів, щоб уникнути повторення подібних радикальних ситуацій.
Потрібні зміни в законодавстві. Слід чітко окреслити правові обов'язки правоохоронних органів. Також варто унеможливити екстремістські дії та суворо карати за них.
Треба говорити про кадрові зміни як в уряді, так і парламенті — щоб, наприклад, комітети працювали ефективніше. Всім сторонам необхідно зробити крок назустріч.
2 
1
Коментарі
1