З кабінету 54-річного "нашоукраїнця" Анатолія Матвієнка виходить усміхнена співачка Астрая. Він проводить її до дверей. Потім повертається.

— Я хоч таланту не маю, але люблю і підтримую тих, хто його має, — пояснює Матвієнко.

Каже, що співачка прийшла до нього по допомогу. Разом із актором театру ім. І. Франка Анатолієм Гнатюком та студентами Астрая поставила мюзикл за мотивами творів Сковороди. Просить, щоб Матвієнко допоміг організувати його покази в Києві.

Матвієнко сідає до столу, підсуває комп"ютер і жартує, що хоче перед інтерв"ю почитати новини. Мовляв, поки пив каву зі співачкою, могли з"явитися повідомлення, яких він іще не бачив. Кілька хвилин переглядає Інтернет-сайти, розповідає про мюзикл Астраї. Зрештою, відкидається у кріслі та пропонує починати.

Чому блок "Наша Україна — Народна самооборона" взяв на виборах значно менше голосів, ніж очікували його лідери?

— Той, хто говорив, що протягом двох років поверне вклади Ощадбанку СРСР — для нього не була головною ця виборча кампанія. Вона слугувала лишень сходинкою до президентства.

Натомість наш блок не давав нереальних обіцянок. Ми хотіли розламати хвилю популістської налаштованості населення. Очевидно, через це ми були слабшими в гаслах. А якби президент не брав участі у кампанії, то ми мали б іще скромніший результат. Можливо, помилкою було об"єднання "Нашої України" з "Народною самообороною". Ми більше від цього втратили, ніж отримали. Луценко й Кириленко неспівставні з Тимошенко і Януковичем. Не тому, що слабші, а тому, що харизма так розпорядилася.

Чи було би краще, якби "Українська правиця" самостійно пішла на вибори?

— Ні. "Наша Україна" з "Правицею" в майбутньому творитимуть правоцентристську партію. Зрештою, саме з "Правиці" почався рух Ющенка й "Нашої України". Тому участь "Правиці" у блоці природна. Інакше ми би розпорошували сили. Так, як зробила "Свобода". Карлики вже не вирішують проблем.

Чи об"єднаються усі дев"ять партій, що входять в НУ-НС?

— Можливо. Але треба чітко сформулювати, що це за проект. Ми повинні розуміти, що це не партія для підтримки когось персонально. Це має бути партія для консолідації навколо однієї ідеї. Піднявши свого представника на найвищий чин, партія не повинна займатися лизоблюдством і згрібати крихти з барського столу. У нас же партії які? Висунули лідера й навколо нього "шнуркують", людей забули.

НУ-НС і БЮТ роздали дуже багато обіцянок під час виборчої кампанії. Як будете їх виконувати в спільних коаліції й уряді?

— Усі ініціативи, які були проголошені, повинні проаналізувати на предмет їх реалізації. Якщо ми сьогодні побачимо, що ці ініціативи є реальними, я з цим погоджуся. Але зараз вони виглядають популістськими. Ми вже маємо перегріту соціальними обіцянками економіку. Треба пояснити людям, що так думалося, але поки що не вийде зробити. Але це не означає, що про обіцянки треба забути. Треба, щоб був діалог із людьми.

Зараз президент закликає до діалогу всіх переможців виборів. Наскільки реально, щоб усі домовилися?

— Я не буду повторювати заяв про те, що ні з ким і ні про що недомовлятимуся. Не треба демонізувати особистості. Головне не те, що хтось не хоче Януковича. І я його не хочу. Я вважаю його не гідним займати посаду прем"єра. Бо це — символ нації, її візитівка. Це й моє обличчя. Я маю двох синів і не хочу, щоб вони мені заявили — трошки побешкетують, поконфліктують із законом, а тоді візьмуться за розум і стануть прем"єр-міністрами.

Головне не те, що хтось не хоче Януковича

Однак, за Партію регіонів проголосували люди, і я не маю права проігнорувати їхню думку. Ну нехай відсотків десять-двадцять там помиляються, але ж інші вірять, що це їхня правда, і вони за неї боролися під час виборчої кампанії! Як я можу плювати в обличчя людям із Луганська, Донецька? Я повинен визнати за ними їхню правду. А всім тим, що зараз відбувається, ми тільки поглиблюємо конфлікт і розкол.

Ви підтримуєте ініціативу Ющенка — дати частину посад представникам Партії регіонів?

— Треба спочатку поговорити. Поки що потепління ці дні не демонструють.

Що треба зробити президенту, щоб "Регіони" мирно пішли в опозицію?

— Треба зняти агресію. Президент демонструє, що треба її зняти й починати про щось домовлятися. З іншого боку, той, хто здатен сформувати коаліцію, і буде висунутий на посаду прем"єр-міністра. Сьогодні є дві кандидатури: Тимошенко і Янукович. Я не знаю, чому президент про це не говорить, але я б сказав:"Чому ви до мене звертаєтеся? Формуйте коаліцію, ви ж кандидати! Ви хочете, щоб я вам допомагав? Хто сформує коаліцію, хто домовиться, той і буде на посаді прем"єра. А я його підтримаю". Якби я був кандидатом у прем"єр-міністри, то взяв би зобов"язання сформувати коаліцію.

Чому Тимошенко не ініціює збір фракції "Нашої України"? Я готовий прийти й послухати, що вона скаже. Я ж знаю, що Юлія Володимирівна зустрічається з комуністами, Литвином чи його представниками, з окремими "регіоналами", щоб вони її підтримали на посаді прем"єра.

Її заступник Олександр Турчинов каже, що "нашоукраїнців" намагаються підкупити...

— Мене намагалися підкупити один раз. Я тоді пережив найбільший сором за весь час мого перебування в парламенті. 2002 року люди з Банкової запропонували гроші, якщо моя партія підтримає його на посаді спікера. Ті гроші забезпечили б мою партію на п"ять років уперед. Я Литвина знаю і тоді йому сказав, що при всій повазі до нього не проголосую.

А зараз ви готові об"єднуватися з Литвином?

— Його треба брати в коаліцію. Погано, що з ним немає конструктивного діалогу.

Чи підтримає Тимошенко Ющенка на другий строк президентства?

— Вона цього не пообіцяла. Сказала, що готова говорити про єдиного кандидата. А це не означає, що ним буде Ющенко. Я не беруся сказати, що буде 2010 року.

Тимошенко зможе сформувати сильний уряд?

— Якщо вона полишить свої амбіції, перестане діяти за сценарієм "Тимошенко — президент", то так. Вона має забути про президентство в ближчій перспективі. У результаті такої жертовності вона може стати великим президентом. Зараз, на превеликий жаль, команда штовхає її на сценарій президентських перегонів, і вона не відмовляється від цього ні на секунду. А поки так буде, вона не зможе стати ефективним прем"єром.

Після завершення розмови Матвієнко каже, що не хоче говорити зайвого, бо боїться нашкодити партії. Піднімається з крісла й цілує руку. Перепрошує, що не пригостив кавою.

1953, 22 березня — Анатолій Матвієнко народився в містечку Бершадь на Вінниччині
1975 — закінчив Львівський сільськогосподарський інститут
1977 — перший секретар Бершадського райкому ЛКСМУ
1989 — перший секретар ЦК комсомолу України
1990 — народний депутат
1996 — голова Народно-демократичної партії; голова Вінницької облдержадміністрації
1998 — народний депутат, голова фракції НДП
1999 — вийшов із НДП, очолив партію "Собор"
2001 — заступник голови Блоку Юлії Тимошенко
2002 — народний депутат від БЮТу, голова УРП-"Собор"
2005 — прем"єр-міністр Криму; заступник голови Секретаріату президента
2006 — народний депутат від блоку "Наша Україна"
2007 — кандидат у народні депутати від блоку "Наша Україна — Народна самооборона"
Одружений, має двох синів та онуку

×