Вхід до столичного Українського дому обгороджений турнікетами. Поруч стають восьмеро міліціонерів. На тротуарі припарковані переважно "лексуси" та "мерседеси". У вівторок тут відбувається з'їзд Федерації роботодавців, який очолює мільярдер Дмитро Фірташ.

Усередині будівлі — три металеві рами, біля кожної по троє охоронців. Перевіряють сумки та портфелі.

— Азаров приїде десь о 12.30. Рамки будуть стоять, доки він не піде, — пояснює працівник Управління держохорони 26-річний Руслан.

О 10.30 через рамку проходить 47-річний Дмитро Фірташ. Одягнутий у чорний костюм та блакитну сорочку, краватка — у жовто-чорну смужку. Його оточують п'ятеро охоронців. Присутні замовкають.

— Добрый день, как дела? — усміхається до дівчат, які реєструють учасників. Одна знизує плечима. Дмитро Фірташ прямує до дверей із табличкою "Службовий вхід".

— Только что человек прошел, — каже по мобільному чоловік і дивиться в бік мільярдера. — Как, как? Вот так. И его никто не встретил, не провел. А вы в зале сидите, спите.

Кладе слухавку, заламує пальці. Чути хрускіт.

Об 11.10 розпочинається з'їзд. Зала заповнена. На сцені за довгим столом сідає Фірташ. Біля нього члени Ради федерації, перший заступник глави Адміністрації президента Ірина Акімова та віце-прем'єр Сергій Тігіпко. Позаду них — букети з білими та блакитними жоржинами. Лунає гімн. Дмитро Фірташ слухає мовчки, опустивши очі.

— Сегодня в Европе происходит больше забастовок, чем в течение последних 60 лет, — починає промову мільярдер. — Во многих странах Европы безработица достигла 50 процентов. В Украине также не лучшая ситуация. Каждый пятый не может найти работу. За третий квартал 2012 года у нас в пять раз меньше инвестиций, чем в то же время в 2011-м. Но мы не будем бастовать. Мы — люди дела. Надо говорить с правительством, решать проблемы.

Дмитро Фірташ говорить 10 хв. Під час його промови до зали заходить і сідає в першому ряду міністр економіки 47-річний Петро Порошенко. За 5 хв. промову Фірташа перериває урочиста музика.

— Прем'єр-міністр України Микола Янович Азаров, — лунає з динаміків. Фірташ здригається. Азаров повільно йде вздовж зали та сідає поруч із ним.

О 12.30 слово бере 64-річний Микола Азаров.

— Мы ориентировались на экономический рост 3,5 миллиона гривен. Но хорошо, если выйдем хотя бы на ноль. С чем это связано? Прежде всего со снижением спроса на основные экспортируемые товары. Мы также недополучили 10 миллионов тонн зерна в этом году. Сколько стоит зерно, Петр Алексеевич?

— Понад 300 доларів! — кричить Порошенко.

— А, пусть будет ровно 300, — Азаров махає рукою. — 10 миллионов тонн зерна — это все 3 миллиарда. Вот какие масштабы.

Учасники з'їзду викрикують Миколі Азарову запитання. У залі стоїть гул.

— Я тут краем уха слышал вопрос о казначействе, — каже прем'єр. — А каким боком вас это интересует? Вы же предприниматели. А ну-ка, поднимитесь, кто спрашивал? — вдивляється в залу 30 с.

— Підприємці Жовківщини, Львівська область, — встає з крісла лисуватий чоловік. — Ми продаємо товари бюджетним організаціям. Вони нам не можуть заплатити. Протягом трьох місяців ми позбавлені грошового обігу.

Микола Азаров киває:

— Я сегодня одному руководителю области сказал, если допускаешь задержку зарплат, значит, ты не на своем месте. Никаких проблем с выплатами нет. Есть нежелание решать вопросы.

Протягом 30 хв. у прем'єра цікавляться причинами низьких темпів будівництва та як змусити інвесторів укладати гроші в розвиток села. Чиновник обіцяє розібратися з кожною проблемою та йде.

— Я нарочно вызывал конфликт, диалог. Хотел, чтоб вы поговорили. А вы задали несколько вопросов, и все. Так выглядело, будто вас ничего не беспокоит, — каже в мікрофон Дмитро Фірташ.

О 14.00 з'їзд закінчується. У холі на 20 столиках — бокали з білим і червоним вином, шампанським і коньяком. У білих тарілках — м'ясо, фрукти та канапки з червоною рибою. У кутку четверо жінок у синіх шовкових сукнях грають на скрипках.

— Ми експортуємо продукти переробки соняшника: гранульоване лушпиння, шрот і макуху,  — розповідає 58-річний Степан Капшук, гендиректор "Укроліяпром". — Ці продукти довго не зберігаються — тиждень-два. А Укрзалізниця відмовилася надавати зерновози. Нам треба всього 172 вагони на добу. Не дають. Завод у Чернівцях зупинився, у Мелітополі на межі. А це — 500 робочих місць. Отак нам ідуть назустріч.

За годину з другого поверху спускається Дмитро Фірташ у супроводі губернатора Чернівецької області 52-річного Михайла Папієва.

30 хв. із Фірташем фотографуються підприємці з різних областей. Папієв стоїть осторонь, погладжує вуса й усміхається.

— М-да, Азаров, конечно, как всегда: все хорошо, прекрасная маркиза, — огрядний чоловік у світлому костюмі надпиває коньяк. — Я бизнесмен, но зарабатываю очень мало. Вот если бы годик побыл главой налоговой, то да, увеличил бы свою прибыль в десятки раз. Там, в их кабинетах, настоящее бабло.

— Тсс, — штовхає його у плече співрозмовник.

Фірташ виходить з Українського дому із Михайлом Папієвим і охоронцями. Сідає в "мерседес".

×