"Якщо реформ не буде — через півроку на Порошенку і Яценюку можна ставити хрест" - Круть

 

— Результати виборів до Верховної Ради показали: тєлік переміг, — каже дорогою до кав'ярні київський політолог 33-річний Антон Круть. — Партія Яценюка дала найбільше телереклами, тому за півтора місяця накачала рейтинг із шести відсотків до 22.

На Андріївському узвозі заходимо до кав'ярні. Гамірно. Присідаємо за круглим столиком. Замовляємо зелений чай із прянощами. Антон — ще й шоколадний торт.

Чому вдвічі впав рейтинг "Батьківщини"? Адже її реклами було вдосталь.

— "Батьківщина" обрала дивну позицію: ми — частина влади, бо там є наші представники, але в той же час критикуємо її. Плюс є певна втома від облич лідерів. Їм треба оновлення.

Які висновки має зробити Юлія Тимошенко?

— Після виходу з в'язниці вона могла б зайняти місце Вацлава Гавела (колишній президент Чехії. — "ГПУ"). Людини, яка страждала за власну політичну діяльність. Проте Тимошенко вирішила повернутись в активну політику. Виявилося, що суспільству це нецікаво.

Як Яценюку з "Народним фронтом" і Садовому із "Самопоміччю" зберегти підтримку людей?

— Їхній успіх зумовлений провалом конкурентів. Зберегти чи ще підняти рейтинг буде простіше Яценюку: він може забрати симпатиків "Блоку Петра Порошенка". Ніша "Самопомочі" майже вичерпалась. Хоча, в разі провалу реформ, рейтинги партій Яценюка й Порошенка обваляться. Симпатії перейдуть до Садового — третього номера на цих виборах.

Який у нього потенціал?

— Уміє домовлятися. Довкола "Самопомочі" зібралися цікаві, мислячі люди. Припускаю, через рік-півтора Садовий стане найпопулярнішим українським політиком.

Чому він поставив себе в списку на 50-те непрохідне місце?

— Це піар-хід. Показав, що для нього пріоритет — дати можливість реалізуватися молодим, новим політикам. А сам поки що залишиться на посаді міського голови Львова.

Громадські активісти у Верховній Раді зможуть бути ефективними?

— На них — найбільші сподівання.

Чого чекати від військових у парламенті?

— Вони не стримуватимуться, коли бачитимуть відверті зло­вживання.

Це позитив?

— Важко сказати. Після Французької буржуазної революції в Конвент потрапили революціонери й радикали. Вони ви­йшли з низів, із народу, і були дуже непристосовані до парламентського життя. Старі депутати їх підім'яли під себе. Недосвідчені в політиці люди були змушені поступитися. Те саме може бути й у новій Раді.

Скільки вона пропрацює?

— За законодавством — рік гарантований. Далі залежатиме від того, як депутати його проживуть. Якщо швидко створять міцну коаліцію, протягом кількох місяців означать вектор реформ, то, можливо, пропрацюють довше року. Але до Верховної Ради зайшли під 70 чоловік, які голосували за диктаторські закони Януковича. Військові та громадські активісти спокійно не спостерігатимуть за їхньою діяльністю. Буде чимало скандалів.

Чи кращий склад цього парламенту?

— Жодним депутатом не можна бути задоволеним стовідсотково. Але Порошенко намагався узгодити інтереси різних еліт. Вікторія Нуланд (помічниця держсекретаря США у справах Європи та Євразії. — "ГПУ") ще у травні неформально заявляла, що не треба дерибанити Ахметова. Тому що повинен бути якийсь баланс між групами еліт. У жовтні вона мала неформальний візит із побажанням бачити в парламенті "Опозиційний блок". Оскільки спочатку еліті необхідно навчитись домовлятися між собою, виробити правила цивілізованої гри. Далі поширити це на суспільство. Тоді країна не скотиться до хаосу, анархії та війни всіх проти всіх — під час переходу від авторитаризму до демократії. В 1990-х олігархат навів тимчасовий лад в Україні. Нині переживаємо наступний етап демократичних перетворень.

Еліта готова до нього?

— Вона не хоче цього, але обставини змушують. Змін хоче суспільство, а також кредитори й донори — Європа, США. Еліта розуміє: без грошей Заходу країна не виживе. Тому в їхніх інтересах домовитися про нові правила гри.

Захід тиснутиме на наших політиків?

— Звичайно. Також тиснутиме суспільство. У Яценюка і Порошенка є десь півроку, щоб показати якийсь результат. Хоча б напрямок, у якому рухається країна. За цей час можна розробити й ухвалити ключові законопроекти. Бо весною можуть розпочатися неконтрольовані процеси. Терпіння в суспільства лопне, люди вийдуть на нові протести. Якщо за півроку не побачимо реформ, то можна ставити хрест на Порошенку та Яценюку.

У чому головна проблема президента?

— Він схильний усе вирішувати сам. Не делегує повноваження іншим. Довіряє тільки тим, кого давно знає і хто відданий йому особисто. Бачимо це на прикладі призначень. Абсолютно нефахова людина з міліції Гелетей був міністром оборони. І президент тримав його на посаді до останнього.

Порошенко може стати успішним главою держави?

— Коли буде готовий пожертвувати рейтингом заради реформ. Поки що жертвує, але реформ нема. Хоча їх гальмував старий парламент. Зараз для Порошенка такої відмазки не буде.

Путін підтримує розбрат в Україні. Як цьому протидіяти?

— Останні два тижні Путін переключився з військових методів на політичні. Це дешевше, бо відкрита військова агресія провокує нові санкції. Наступного року Путін концентруватиметься на розпаленні внутрішньополітичної нестабільності в Україні. На Верховну Раду впливатиме через "Опозиційний блок", вуличні провокації. Також використовуватиме газове питання. Це спецслужбістські методи: димова завіса, провокація, тримання всіх у напрузі. Але стратегії в Путіна не видно. Він сконцентрований на тактичних ­кроках.

Порошенко достойно тримається на переговорах із Путіним?

— Він діє обережно. Мусить постійно зважати на позицію Заходу. А той не любить різких рухів.

Через збройну присутність на Донбасі й економічний шантаж Путін може вимагати від Порошенка відмови від курсу на Європу?

— Українці такого повороту не зрозуміють. Вже утворилася стійка більшість, яка виступає за західний вектор. Це — як інерційна маса у фізиці. Якщо рух почався й машина важить 20 тонн, то зупинити її неможливо. Цей рух почався. Якщо еліта його гальмуватиме — це призведе до заміни її на нову. Забагато вже було Януковича в житті, щоб терпіти подібне й надалі.

Які головні внутрішні небезпеки?

— Реформуватися або вмерти. Іншого шляху немає.

Що робити з жителями Донбасу, які не сприймають Української держави?

— Подібне було з прихильниками фашизму в Німеччині після її поразки в Другій світовій. Нова влада зрозуміла: переконання сформованих людей годі змінити. Тому треба працювати з молоддю.

Де та вікова планка, коли вже пізно щось змінювати?

— Десь 25 років.

Працював у штабі Гриценка

Антон Круть народився в Павлограді на Дніпропетровщині. Закінчив Донецький національний університет. 2003-го переїхав до Києва. Називає себе незалежним політичним консультантом. На позачергових парламентських виборах працював у штабі "Громадянської позиції" Анатолія Гриценка. Партія набрала 3,1% і не пройшла в Раду.

Любить читати історичні книжки, слухати електронну музику. Ходить до тренажерної зали.

Неодружений, дітей не має.

×