Серед народних депутатів дев"ятеро парламентарів, які пішли працювати у виконавчу владу і не склали депутатських повноважень. Вони працюють на двох роботах. Усі є членами владної коаліції.
— Суміщати депутатство з іншою посадою — це грубе порушення Конституції. Народні обранці не можуть обіймати кілька посад, — каже член регламентного комітету Ради, "бютівець" Василь Кравчук, 42 роки. — Протягом 20 днів після того, як депутат переходить на іншу роботу, він має визначитися: або складає повноваження, або працює в парламенті.
У середині березня "регіонала" Миколу Злочевського призначили головою Держрезерву. 2 липня він став міністром охорони навколишнього природного середовища. Депутатського мандату так і не склав. Хоча згідно з законом "Про Кабінет Міністрів", урядовець у день свого призначення має обов"язково скласти депутатські повноваження.
— Я написав заяву ще після першого свого призначення. Але я ж не винен, що парламент її не розглядає, — каже на це Злочевський.
Комуніста Ігоря Калетніка 22 березня призначили керівником Держмитної служби. У той же день головою Держлісгоспу став і нардеп Микола Шершун.
— Ну... я заяву віддав в апарат Верховної Ради. А фракція мала передати її у регламентний комітет. Але те, що я суміщаю посади, не заважає мені робити мою роботу. Я, до речі, як тільки перейшов на нове місце, одразу написав заяву, що отримую зарплату в Державному комітеті лісового господарства. Так що Рада не платить мені ні копійочки, — наголошує "литвинівець".
На початку квітня губернатором Вінниччини призначили нардепа Володимира Демішкана. А наприкінці травня він очолив "Укравтодор". Натомість його губернаторське крісло посів "регіонал" Микола Джига. А Василь Горбаль очолив Львівщину.
Улітку ще й відпускні нараховують — 38 тисяч
Наприкінці квітня ще один нардеп пішов у виконавчу владу. Геннадій Васильєв став заступником глави Адміністрації президента, Дмитро Саламатін — головою "Укрспецекспорту". У середині червня Григорій Ілляшов призначений главою Служби зовнішньої розвідки.
— Наскільки мені відомо, депутати-сумісники досі числяться в бухгалтерії Верховної Ради й отримують зарплату. Щомісячно в середньому вона становить 14 тисяч гривень. Улітку ще й відпускні нараховуються — 38 тисяч гривень. Можливо, хтось і подав в управління справами заяви, щоб їм не нараховували зарплати. Але в бухгалтерії цього ж не знають. Бо, швидше за все, їхні трудові книжки там (у Верховній Раді. — "ГПУ"), — каже "бютівець" Кравчук.
Загалом із бюджету Верховної Ради депутатам-сумісникам мали виплатити 700 тис. грн зарплати разом із відпускними. У середньому — по 77,7 тис. грн на кожного. Гроші бухгалтерія перераховує нардепам на банківські картки. Їм не треба приходити по готівку. Очевидно, ці депутати отримують ще й зарплати за місцем роботи у виконавчій владі.
У регламентному комітеті запевняють, що свої заяви про складання повноважень поки написали лише Злочевський та Ілляшов. Верховна Рада може розглянути їх не раніше 7 вересня — коли депутати повернуться з відпустки.
— І то, я сумніваюся, що вони будуть звільнені. Навіть коли в комітеті з"явилися заяви Злочевського і Ілляшова, голова комітету "регіонал" Володимир Макеєнко не поставив у порядок денний це питання, — каже Кравчук.
Депутати йдуть на порушення закону з двох причин, вважає політолог Михайло Басараб, 33 роки:
— Або не бояться бути покараними. Або навпаки, бояться, що їх можуть позбавити посади в органах виконавчої влади, й крісло депутата — це запасний аеродром. Виходить, не впевнені у своєму безхмарному майбутньому.
Коментарі
2