"Мета Януковича — стати хазяїном країни. Поки що він хазяїн влади"

 

25 лютого минає три роки від інавгурації президента Віктора Януковича. Тоді в другому турі його підтримали майже 12,5 млн українців. Юлія Тимошенко поступилася 887 тис. голосів.

За цей час глава держави реалізував кілька своїх завдань, вважає директор Інституту глобальних стратегій 56-річний Вадим Карасьов.

— Перше: сконцентрував владу в своїх руках. Друге: створив особистий пояс політичної й фізичної безпеки. Третє: прибрав основного конкурента — Юлію Тимошенко. Зараз іде до наступної мети — за допомогою політичних та нових фінансових технологій вийти на перемогу 2015 року. Політичні — посіяти розбрат в опозиційному таборі, зробити їх лідерами другого ешелону. Фінансові — монополізація грошового ресурсу через контроль над податками і видатками.

Янукович став успішним автократичним лідером. Але, на відміну від китайської, сингапурської чи в'єтнамської моделі, — цей авторитаризм неефективний. Він м'який, корумпований і не сприяє потребам України. За три роки Янукович усунув олігархів від політичного впливу, зосередивши владу в руках донецької групи, яку називають Сім'єю. Вона й контролює банківську сферу в Україні.

Прибравши конкурента — Тимошенко, він більше виграв чи програв?

— Остаточно стане відомо після 2015-го. Зараз більше виграв. Якби Тимошенко була в активній грі, то політичні обставини для Януковича були б значно гірші. Парламентські вибори завершилися б не на користь влади. Тимошенко — єдиний серйозний конкурент для президента, бо має політичний досвід державного управління, авторитет у міжнародних колах та серйозну підтримку в українських низах.

Янукович — людина чітких цілей?

— Так. Але його цілі — автократа, а не демократа. Для демократа способи досягнення мети — це формування широких коаліцій, пошук союзників, розтлумачення своїх ініціатив, звернення до виборців, спроби переконати більшість. Наприклад, так діяв Обама під час медичної реформи. Або коли Меркель намагається вирішити проблеми Євросоюзу в дискусіях з керівниками інших країн. Автократичні лідери пострадянського штибу, яким є Янукович, діють напролом, із позиції сили. Все вирішують через примус, тиск, пресинг. Головне — перемогти, бо тоді отримуєш усе. Тому конкурентів не повинно бути.

Історичних цілей у таких людей, як Янукович, Лукашенко, Путін — немає. Завдання — втримати миттєву удачу перемоги. Основний інстинкт такої влади — консервація. Бо це власність, доходи, статус. Європеїзація країни означатиме, що до влади прийде нове політичне покоління. Тому завдання Януковича — зберегти цей перехідний стан суспільства. Світ рухається, а пострадянські країни зупинилися. Янукович не йде ні в бік Європи, ні в бік Митного союзу. Він просто викачує ресурс з України з єдиною метою — продовжувати володарювати.

Він бачить, куди рухатися далі?

— Мета Януковича — стати хазяїном країни. Поки що він хазяїн влади. Але це призводить до того, що немає ні особистого прогресу, ні прогресу своєї політичної сили. Якщо ти директор автобази, то переносиш це на країну. Так свого часу Кучма керував Україною, як "Південмашем". Прийшла б Тимошенко — керувала б країною, як піар-агенцією. Янукович починав моделювати Україну, як автобазу, потім — як Донецьку область, де був губернатором.

Президент бачить: якщо олігархи вестимуть самостійну політичну гру, це може повернутися проти нього. Тому нещадно витісняє їх в економіку. А державне управління, політичні процеси зосереджені у вузькому колі молодих донеччан — Сім'ї.

Янукович здатен змінюватися?

— Зміни тривають. Силові структури стали підпорядкованіші президенту. Не кажучи вже про банківську систему, уряд. Але перетворення можуть бути тільки такі, що сприятимуть переобранню Януковича 2015 року.

Що він має зробити, аби обійняти цю посаду вдруге?

— Це завдання для нього поки що складне. Мають бути дві речі: показати спроможність цієї команди вирішувати економічні питання і реалізувати те, що не було зроблено на виборах 2012 року — це "тисяча", яку почала роздавати Тимошенко. Буде грошовий дощ. Також ставку роблять на те, щоб не зміг вирости лідер, який уособлював би альтернативу владі. Народ сьогодні більше підтримує опозицію. Але якщо доведеться вибирати між чинним президентом і опозиціонером другого ешелону — не факт, що люди оберуть останнього. Янукович — людина гнучка. Може бути не тільки послідовним, а й змінюватися. Жадоба до володарювання підштовхуватиме його до ще більшої гнучкості. Недооцінювати якості цього політичного хижака не варто. Тимошенко недооцінила, тому він працює, а вона — сидить.

Які загрози постануть перед Януковичем протягом двох наступних років?

— Єдність опозиції, відсутність економічного прогресу, Путін і Європа. Україна — складна держава. Є Захід, Схід. Є політичний клас, набагато розвиненіший, ніж у Росії чи Білорусі. Є ментальні, географічні, геополітичні обмеження на авторитаризм. Але зовнішньополітичне оточення дає можливість балансувати між Європою і Росією, що Янукович і робить непогано — нікому нічого не обіцяє. Проте довго маневрувати так не можна, бо урветься терпець. Головоломок у глави держави багато. Тут мало бути господарем вертикалі. Влада твоя, а країна — ні.

×